Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

му етапі критеріями самоочищення виступають час піврозпаду та константа швидкості накопичення забруднювачів за межами твердої фази випадінь унаслідок розчинення матриці [105, 303].

Процеси розчинення і деструкції твердофазних випадінь, результатом яких є залучення продуктів поділу в розчинній формі у гіпергенний міграційний цикл, описуються з позицій фізичної хімії та підлягають кінетичним законам (див. розд. 4.3).

Вивільнені з твердофазної матриці радіонукліди у ґрунті включаються у геохімічні процеси трансформації та міграції, швидкість яких зумовлюється геохімічною активністю ландшафту та динамічністю міграційних потоків. Поряд із прогнозом завершення деструкції випадінь це є основою для моделювання локальних еколого-радіогеохімічних ситуацій.

Трансформація форм знаходження радіонуклідів у часі істотно впливає на їх міграційну здатність і радіоекологічний стан ландшафту. Тому співвідношення форм знаходження радіонуклідів у ґрунтах використовують як інте

Таблиця 7.1

Механізми процесів самоочищенняКритерії еколого- геохімічних процесівІнформативність і застосування критеріїв
Радіоактивний розпад, деструкція, радіоліз, розчинення твердофазних випадіньПеріод піврозпаду, константи швидкості деструкції, трансформації частинокДинаміка залучення радіонуклідів у міграційний цикл, прогноз завершення деструкції випадінь
Реакції осадження – розчинення, сорбції-десорбції, іонного обміну, гідролізу, дисоціації, комплексоутворення, окиснення–відновленняКонстанти швидкості між- фазових взаємодій і рівноваг, мобілізації, іммобілізації та ремобілізаціїРадіоємність окремих компонентів ґрунту, міцність фіксації і рухомість радіонуклідів
Конвекція, дифузія, лесиваж, біогенна акумуляція, консервація на геохімічних бар'єрахПоказники радіального розподілу радіонуклідів, корелятивні залежностіГомогенізація кореневого шару, радіоємність генетичних горизонтів і геохімічних бар'єрів, інтенсивність радіальної міграції
Біологічний колообіг, метаболізм радіонуклідів, радіальна міграціяПоказники біологічного поглинання, баланс розподілу радіонуклідів у біогеоценозіПараметризація процесів міграції, забруднення трофічних ланок
Транслокація, інфільтрація і внутрішньоґрунтовий стік, біологічний колообігІнтегровані показники міграціїІнтенсивність винесення, потенціал самовідношіення, екологічне шкалювання чинників самоочищення та стійкості ландшафтів
Латеральна міграція, фізична та хімічна меліораціяІнтегровані показники екологічної оцінки радіогеохімічних ситуаційГеоекологічне зонування, напрям реабілітаційних технологій

грований геохімічний показник, що характеризує вплив ландшафтно-геохімічного середовища на утворення екологічно найнебезпечнішої (водорозчинної та обмінно-сорбованої) частини забруднення. Тривалу фіксацію (іммобілізацію) радіонуклідів у ґрунтах без видалення забруднювачів із прикореневого шару розглядають як найважливіший прояв автореабілітації екосистем (див. розд. 5.2). Кожна з цих трансформацій характеризується відповідними константами швидкості розчинення частинок, мобілізації радіонуклідів, трансформації їхніх обмінних форм у водорозчинні, фіксації та ремобілізації [36, 38, 105, 303].

На ґрунтово-профільному ієрархічному рівні визначається ступінь відмінності окремих типів ґрунтоутворення у геохімічному впливі на поведінку радіонукліда. За даними багаторічних моніторингових спостережень, заглиблення центру запасу радіонукліда у ґрунтах описано прямо пропорційними (для 90Sr) та логнормальними (для l37Cs) залежностями [280] (див. розд. 5.3).

Зв'язок надходження радіонуклідів цезію і стронцію у рослини із концентрацією їх неізотопних макроносіїв у середовищі живлення характеризується залежністю (логарифмічною чи експоненційною):

[Cs, Sr] = а + b[K, Са]. (7.1)

Аналогічні залежності встановлено не лише для масових співвідношень, а й для коефіцієнтів розподілу, біогенного накопичення, дискримінації тощо [5, 180]. До істотних недоліків цих емпіричних залежностей слід зарахувати неясність фізичного смислу як самих рівнянь, так і сталих, що до них входять. Проте виявлені співвідношення, без сумніву, тією чи іншою мірою відбивають реально існуючий зв'язок, але лише з типом ґрунту взагалі.

Для прогнозних побудов і оцінок більш важливим і універсальним є нормування окремих чинників щодо впливу на міграційну рухомість радіонукліда. Внаслідок зміни ґрунтово-геохімічних умов може відбуватися зворотний процес переходу малорухомих сполук у більш рухомі форми, тобто потенційно екологічно небезпечний нині стан у майбутньому може стати реальною загрозою токсичного ураження трофічних ланок [68]. Причиною дестабілізації ґрунтово-геохімічних умов можуть бути: зміна гідрологічного режиму і окисно-відновного потенціалу ґрунтових розчинів під час осушення чи зрошення; зміна кислотно-лужних умов у разі вапнування чи кислотних дощів; зміна характеру природокористування тощо. Тому проблема виявлення чинників і процесів, що сприяють переходу техногенних речовин, які накопичилися у ґрунтах, з менш рухомих у більш рухомі форми, визначена європейською науковою спільнотою як одна із найпріоритетніших [409].

Одним із найбільш поширених засобів інтегрування взаємодії чинників природно-техногенного середовища є їх умовне (експертне) шкалювання із подальшим підсумовуванням балів з метою отримання ефекту узагальнення. У праці [261] внутрішньосистемна ієрархічна структуризація чинників середовища ґрунтово-профільного рівня розроблена на основі кількісної оцінки внеску кожного окремого чинника у ті геохімічні процеси, які зменшують рівень надходження токсичних елементів у трофічні ланцюги. За геохімічний репер, згідно з яким методом багатовимірної регресії проведено кількісне екологічне шкалювання природних чинників, використано радіальний розподіл 137Cs у ґрунтах, зразки яких були відібрані у різних типах ландшафтів Українського Полісся. Встановлено, що сумарну дію незалежних компонентів системи ґрунтового профілю на міграційну здатність l37Cs найповніше відображує такий комплекс природних факторів: вміст фізичної глини; Eh; рівень насиченості мікроелементами; pH; вміст обмінних катіонів (Са, Mg, Na, К) і стабільних аналогів радіонукліда (Cs, Rb). Цю методику рекомендовано для оперативного розрахунку геохімічної активності різних типів ландшафтів як основу для кількісної оцінки їхньої здатності до самоочищення.

Розробку типології природно-техногенних екосистем біогеоценотичного ієрархічного рівня побудовано на кількісній оцінці тих процесів самоочищення, що визначаються динамічністю середовища міграції, ємністю біологічного колообігу та особливостями метаболізму токсичних елементів. Інтегровані екологічні показники основані на балансових розрахунках і являють собою похідні від тих гілок міграційного перерозподілу техногенних випадінь у біогеоценозі, що характеризують процес самоочищення, а саме:

• 1) виведення забруднення за межі ґрунтового шару кореневого живлення рослин унаслідок процесів радіальної міграції;

• 2) виключення токсичних елементів із загальних міграційних потоків унаслідок їх педогеохімічної трансформації у відносно інертний стан (хелатування, сорбція, утворення слаборозчинних мінеральних сполук);

• 3) тривала консервація у багаторічній рослинності (коріння, деревина).

Параметр “біологічне накопичення” було введено у практику прикладних біогеохімічних досліджень у пошуковій геохімії з метою порівняння різних частин території для виявлення “шумових” (щодо геохімічного фону) ефектів, які могли бути пов'язані із наявністю руди, локалізованої у віддалених від земної поверхні горизонтах літосфери. У цьому варіанті аналітичні дані інтерпретували на основі розрахунку безрозмірних коефіцієнтів біологічного накопичення, виражених через відношення вмісту елемента у рослині до його вмісту у ґрунті (на одиницю маси).

В еколого-геохімічних дослідженнях, зокрема у випадку техногенного забруднення, цей варіант способу оцінки інтенсивності біологічного поглинання став менш актуальним щодо його прикладного використання. В екологічній геохімії і агрохімії особливу увагу приділено визначенню масових потоків, яке здійснювали для оцінки масштабності потоку токсикантів у їстівні ланки або з метою фіторемедіації, тобто визначення доцільності застосування фітотехнологічних способів очистки забрудненої території. Тому дослідження, спрямовані на виявлення просторових відмін в особливостях біогенного поглинання окремих (індикативних) рослинних видів, було переорієнтовано на оцінку масового потоку в ценотичні угруповання (див. розд. 5.4.4-5.4.8). Насамперед це стосується агроценозів.

Рослини є індикатором забруднень та їх біологічних наслідків у навколишньому середовищі. Тому застосування балансового методу при дослідженні міграції радіонуклідів через рослинні асоціації визначає перехід від якісного розуміння еколого-геохімічних процесів до кількісного. Тільки таким чином можливо визначити роль окремих геохімічних процесів у природно-техногенних потоках. Суть балансових оцінок полягає у визначенні перерозподілу запасу активності між складовими біогеоценозу, а також тієї частки загального запасу, що припадає на окремі гілки процесів самоочищення. Ці дані є основою для розрахунку дозових навантажень та з'ясування ступеня забруднення компонентів ландшафту, що залучені до господарського використання, згідно з санітарно-гігієнічними нормативами.

На верхніх рівнях ієрархії вирішуються завдання, пов'язані з визначенням просторових закономірностей геохімічного перерозподілу техногенного забруднення. Першим етапом (проблемою) є розробка принципів “деком- позиції” природно-техногенної системи, тобто виділення відносно автономних об'єктів спостереження, природокористування та управління. З одного боку, вони є техногенними підсистемами екосистеми, а з іншого – природно-соціальними об'єктами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем
  • Заключення

  • Без назви