На відміну від стабільних, накопичення радіоактивних ізотопів лучними травами у ЗВіЗБ(О)В, забрудненій здебільшого твердофазними носіями активності, визначається швидкістю утворення мобільних форм 90Sr і 137Cs у ґрунті. Пік утворення їх для 137Cs минув до 1989 р. Нині швидкість його фіксації в ҐПК перевищує швидкість мобілізації. Тому надходження 137Cs у рослинність відбувається значно повільніше порівняно зі стабільним К (Кн для цих елементів-аналогів відрізняються майже в 10 разів).
Мобілізація 90Sr, навпаки, відбувається швидше за його фіксацію в ГПК. Відповідно, Кн Sr у рослинності в 2–8 разів вищий порівняно з Кн ізотопного аналога – стабільного Sr. У найближчі роки слід очікувати підвищеного надходження 90Sr до рослинності наземних екоценозів на радіаційно забруднених територіях [107].
За даними кореляційного аналізу можна визначити закономірності надходження до трофічних ланцюгів токсикантів і стабільних елементів, які випали на земну поверхню внаслідок “дочорнобильського” техногенного впливу, а також елементів, розподілених у ґрунті протягом геологічного часу відповідно до геохімічних законів. За допомогою методу парної кореляції з 95%-ю вірогідністю оброблено результати рентгенофлуоресцентного визначення вмісту токсичних і типоморфних елементів, які можуть бути носіями радіоактивності, у дерново-підзолистих, оторфованих, лучних ґрунтах, ґрунтових витяжках та у рослинності відповідних біогеоценозів. Вміст Si, Ті, Al, Fe, Μn, Са, Na, К, Р, S, Cl, Ni, Cu, Zn, Ga, As, Br, Rb, Sr, Pb у ґрунтах, ґрунтових витяжках і рослинності (табл. 5.31) порівнювали з основними педохімічними параметрами ҐПК (гідролітичною кислотністю (Н+), сумою обмінних основ (ΣΕ), pH водної і сольової витяжок, вмістом органічного вуглецю (Сорг), обмінних катіонів та аніонів: калію (К(е)), натрію (Na(e)), кальцію (Са(е)), магнію (Mg(e)), хлору (СІ"), азоту (NO3-), сірки (SO42- ), фосфору (Р2O5)), які визначено у відповідних зразках методом хімічного аналізу та зведено у табл. 3.8.
Утворення водорозчинних і обмінних форм ряду токсичних елементів значною мірою зумовлюється основними педохімічними чинниками: Н+, ΣΕ, Сl-, Сорг, співвідношенням К(е) і Са(е) (табл. 5.31). Особливий інтерес становлять вміст Mg2+, pH сольової витяжки та відношення К+ до його загального вмісту у ґрунті. Підвищення значень цих трьох параметрів сприятиме зниженню міграційної здатності важких металів.
Таблиця 5.31
Чинники абіогенної трансформації макро- і мікроелементів у тилових ґрунтах Українського Полісся
| Si | Η+, ΣΕ, Cl-, Cорг | Mg(e), pH(e), K(e)/K(s) |
| Ті | – | Na(e), Ca(e) |
| А1 | – | Na(e), Ca(e), pH(w) |
| Fe | P2О5, Ca(e), Ca(e)/Ca(i), K(e)/Ca(e) | K(e), pH(w) |
| Μη | K(e)/K(s) | – |
| Са | Η+, ΣΕ, Cl-, Cорг | Mg(e), pH(w) |
| Mg | Na(e), K(e)/K(s) | pH(w) |
| Na | Η+, ΣΕ, Cl-, Cорг | Mg(e), pH(e) |
| К | Η+, ΣΕ, Cl-, Cорг | Mg(e), pH(e) |
| Р | Η+, ΣΕ, Cl-, Cорг, Na(e), K(e) | Mg(e) |
| S | Η+, ΣΕ, Cl-, Cорг, Na(e) | Mg(e) |
| Ni | P2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e) | Mg(e), pH(w), pH(e) |
| Сu | Η+, ΣΕ, Cl-, Cорг, K(e) | Mg(e), pH(e) |
| Zn | Η+, ΣΕ, Cl-, Cорг, K(e) | Mg(e), pH(e) |
| As | P2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e), K(e) | K(e), K(5) |
| Br | P2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e) | pH(e) |
| Sr | Η+, ΣΕ, Cl-, Cорг, K(e) | Mg(e), pH(e) |
| Pb | P2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e) | K(e), pH(e) |
Примітки. Тут і в табл. 5.32–5.33 (s) – ґрунт; (e) – обмінні форми; (w) – водорозчинні форми; (m) – мобільні форми; (р) – рослинність; Н+ – гідролітична кислотність; ΣΕ – сума обмінних основ; Сорг – вміст органічного вуглецю; Р2O5 – обмінний Р (у перерахунку на Р2O5).
Надходження більшості типоморфних елементів до трофічних ланцюгів визначається вмістом фосформістких сполук, станом К–Са-рівноваги у ґрунті, pH водної та сольової витяжок, Mg(e) (табл. 5.32). Змінюючи склад обмінного комплексу в бік зростання частки Mg(e), збільшенням pH сольової витяжки можна регулювати надходження токсичних елементів у рослинність.
За результатами аналізу кореляційних зв'язків між елементами, формами їх знаходження у наземних екоценозах і чинниками їх міграції можна виділити кілька груп.
• 1. Елементи, утворення міграційних форм яких визначається Н+, ΣΕ, вмістом Сl- та Сорг. Зростання цих параметрів приведе до утворення водорозчинних форм і, відповідно, збільшення міграційної здатності Si, Са, Na, К, Р, S, Cu, Zn, Sr. Разом з тим збільшення частки Mg2+ у складі ҐПК, підвищення pH сольової витяжки зумовить фіксацію цих елементів у ґрунті.
• 2. Елементи, для яких підвищення вмісту Р, відношення К(e) і Са(е) сприяє утворенню міграційних форм: Fe, Ni, As, Вr, Pb. Для них чинниками фіксації є pH водної витяжки і показник К(е)/К(5).
• 3. Для Ті і А1 чинники мобілізації не визначені. Фіксації цих елементів сприятиме підвищення Na(^ і Са(е) у складі ҐПК. Для Мп, навпаки, не виявлені чинники фіксації. Його мобілізація пов'язана з підвищенням показника K(e)/K(s).
Таблиця 5.32
Чинники біогенної міграції макро- і мікроелементів у тилових ландшафтах Українського Полісся
| Si | pH(w), рН(e) | Mg(e) |
| Ті | pH(w) | Na(e) |
| Аl | P2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e), pH(w) | H+, K(e) |
| Fe | P2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e) | K(e), Na(e), Ca(e), pH(e) |
| Μn | pH(w), H+, ΣΕ, Cl-, Сорг, K(е) | Mg(e), pH(e) |
| Mg | Η+, ΣΕ, Cl-, Сорг | Na(e), Ca(e), pH(e), pH(w) |
| Са | pH(w), K(e) | – |
| Na | K(е), Са(е), K(е)/K(s) | p2o5 |
| К | K(е)/K (s) | P203, Na(e) |
| Р | Na(e), Са(е), K(e)/K(j) | – |
| S | Η+, ΣΕ, Сl-, Ст | Na(e), K(e)/K(s), Mg(e), pH(e) |
| Cl | Р2O5 Са(е)/Са(і), K(е)/Са(е), Н+ | Mg(e), pH(e) |
| Сu | – | H+, K(e), Na(e), Ca(e) |
| Zn | pH(w) | K(e), Na(e), Ca(e) |
| As | Р2O5, Ca(e)/Ca(s), К(е)/Са(е), Са(е), pH(w) | H+, K(e) |
| Вг | P2O5, Ca(e)/Ca(s), К(е)/Са(е), pH(w) | K(e), pH(e) |
| Rb | P2O5, Ca(e)/Ca(i), K(e)/Ca(e) | pH(e) |
| Sr | P2O5, Ca(e)/Ca(i), K(e)/Ca(e), Na(e), K(e)/K(s) | K(e), pH(c), pH(w) |
Міграційна здатність елементів у системі ґрунт–ґрунтовий розчин, як правило, є передумовою для накопичення їх у рослинності. За ознакою надходження елементів до лучного різнотрав'я виділено такі групи.
• 1. Лише для трьох елементів – Mn, Mg, S – акумуляція у рослинності визначатиметься основними педохімічними параметрами: Н+, ΣΕ, Сl-, Сорг. При цьому накопиченню перешкоджатиме підвищення pH сольової витяжки, а для Mn і S – підвищення частки Mg(e) у складі ГПК.
• 2. Для більшості елементів – Rb, Sr, Al, Fe, Cl, Br, As – накопичення у біомасі пов'язується із вмістом фосформістких сполук та К–Са-рівновагою у складі обмінного комплексу ґрунту. З підвищенням pH сольової витяжки ступінь акумуляції цих елементів знижуватиметься.
• 3. Надходження елементів Na, К, Р у рослинність залежить від показника К(e)/К(s), акумуляція цих елементів знижується зі збільшенням фосформістких сполук.
• 4. Переходу Са, Cu, Zn, Ті, Si у трофічні ланцюги сприятиме підвищення pH водної витяжки. Серед чинників, що перешкоджають акумуляції цих елементів у рослинності, – Mg(e), Na(e), К(е).
У кожній з виділених груп містяться як метали, так і неметали. Виходячи з даних кореляційного аналізу, можна зробити припущення щодо складу міграційних форм.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій“ на сторінці 2. Приємного читання.
