Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

На відміну від стабільних, накопичення радіоактивних ізотопів лучними травами у ЗВіЗБ(О)В, забрудненій здебільшого твердофазними носіями активності, визначається швидкістю утворення мобільних форм 90Sr і 137Cs у ґрунті. Пік утворення їх для 137Cs минув до 1989 р. Нині швидкість його фіксації в ҐПК перевищує швидкість мобілізації. Тому надходження 137Cs у рослинність відбувається значно повільніше порівняно зі стабільним К (Кн для цих елементів-аналогів відрізняються майже в 10 разів).

Мобілізація 90Sr, навпаки, відбувається швидше за його фіксацію в ГПК. Відповідно, Кн Sr у рослинності в 2–8 разів вищий порівняно з Кн ізотопного аналога – стабільного Sr. У найближчі роки слід очікувати підвищеного надходження 90Sr до рослинності наземних екоценозів на радіаційно забруднених територіях [107].

За даними кореляційного аналізу можна визначити закономірності надходження до трофічних ланцюгів токсикантів і стабільних елементів, які випали на земну поверхню внаслідок “дочорнобильського” техногенного впливу, а також елементів, розподілених у ґрунті протягом геологічного часу відповідно до геохімічних законів. За допомогою методу парної кореляції з 95%-ю вірогідністю оброблено результати рентгенофлуоресцентного визначення вмісту токсичних і типоморфних елементів, які можуть бути носіями радіоактивності, у дерново-підзолистих, оторфованих, лучних ґрунтах, ґрунтових витяжках та у рослинності відповідних біогеоценозів. Вміст Si, Ті, Al, Fe, Μn, Са, Na, К, Р, S, Cl, Ni, Cu, Zn, Ga, As, Br, Rb, Sr, Pb у ґрунтах, ґрунтових витяжках і рослинності (табл. 5.31) порівнювали з основними педохімічними параметрами ҐПК (гідролітичною кислотністю (Н+), сумою обмінних основ (ΣΕ), pH водної і сольової витяжок, вмістом органічного вуглецю (Сорг), обмінних катіонів та аніонів: калію (К(е)), натрію (Na(e)), кальцію (Са(е)), магнію (Mg(e)), хлору (СІ"), азоту (NO3-), сірки (SO42- ), фосфору (Р2O5)), які визначено у відповідних зразках методом хімічного аналізу та зведено у табл. 3.8.

Утворення водорозчинних і обмінних форм ряду токсичних елементів значною мірою зумовлюється основними педохімічними чинниками: Н+, ΣΕ, Сl-, Сорг, співвідношенням К(е) і Са(е) (табл. 5.31). Особливий інтерес становлять вміст Mg2+, pH сольової витяжки та відношення К+ до його загального вмісту у ґрунті. Підвищення значень цих трьох параметрів сприятиме зниженню міграційної здатності важких металів.

Таблиця 5.31

Чинники абіогенної трансформації макро- і мікроелементів у тилових ґрунтах Українського Полісся

ЕлементМобілізаціяФіксація
SiΗ+, ΣΕ, Cl-, CоргMg(e), pH(e), K(e)/K(s)
Ті–Na(e), Ca(e)
А1–Na(e), Ca(e), pH(w)
FeP2О5, Ca(e), Ca(e)/Ca(i), K(e)/Ca(e)K(e), pH(w)
ΜηK(e)/K(s)–
СаΗ+, ΣΕ, Cl-, CоргMg(e), pH(w)
MgNa(e), K(e)/K(s)pH(w)
NaΗ+, ΣΕ, Cl-, CоргMg(e), pH(e)
КΗ+, ΣΕ, Cl-, CоргMg(e), pH(e)
РΗ+, ΣΕ, Cl-, Cорг, Na(e), K(e)Mg(e)
SΗ+, ΣΕ, Cl-, Cорг, Na(e)Mg(e)
NiP2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e)Mg(e), pH(w), pH(e)
СuΗ+, ΣΕ, Cl-, Cорг, K(e)Mg(e), pH(e)
ZnΗ+, ΣΕ, Cl-, Cорг, K(e)Mg(e), pH(e)
AsP2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e), K(e)K(e), K(5)
BrP2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e)pH(e)
SrΗ+, ΣΕ, Cl-, Cорг, K(e)Mg(e), pH(e)
PbP2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e)K(e), pH(e)

Примітки. Тут і в табл. 5.32–5.33 (s) – ґрунт; (e) – обмінні форми; (w) – водорозчинні форми; (m) – мобільні форми; (р) – рослинність; Н+ – гідролітична кислотність; ΣΕ – сума обмінних основ; Сорг – вміст органічного вуглецю; Р2O5 – обмінний Р (у перерахунку на Р2O5).

Надходження більшості типоморфних елементів до трофічних ланцюгів визначається вмістом фосформістких сполук, станом К–Са-рівноваги у ґрунті, pH водної та сольової витяжок, Mg(e) (табл. 5.32). Змінюючи склад обмінного комплексу в бік зростання частки Mg(e), збільшенням pH сольової витяжки можна регулювати надходження токсичних елементів у рослинність.

За результатами аналізу кореляційних зв'язків між елементами, формами їх знаходження у наземних екоценозах і чинниками їх міграції можна виділити кілька груп.

• 1. Елементи, утворення міграційних форм яких визначається Н+, ΣΕ, вмістом Сl- та Сорг. Зростання цих параметрів приведе до утворення водорозчинних форм і, відповідно, збільшення міграційної здатності Si, Са, Na, К, Р, S, Cu, Zn, Sr. Разом з тим збільшення частки Mg2+ у складі ҐПК, підвищення pH сольової витяжки зумовить фіксацію цих елементів у ґрунті.

• 2. Елементи, для яких підвищення вмісту Р, відношення К(e) і Са(е) сприяє утворенню міграційних форм: Fe, Ni, As, Вr, Pb. Для них чинниками фіксації є pH водної витяжки і показник К(е)/К(5).

• 3. Для Ті і А1 чинники мобілізації не визначені. Фіксації цих елементів сприятиме підвищення Na(^ і Са(е) у складі ҐПК. Для Мп, навпаки, не виявлені чинники фіксації. Його мобілізація пов'язана з підвищенням показника K(e)/K(s).

Таблиця 5.32

Чинники біогенної міграції макро- і мікроелементів у тилових ландшафтах Українського Полісся

ЕлементСприянняПерешкоджування
SipH(w), рН(e)Mg(e)
ТіpH(w)Na(e)
АlP2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e), pH(w)H+, K(e)
FeP2O5, Ca(e)/Ca(s), K(e)/Ca(e)K(e), Na(e), Ca(e), pH(e)
ΜnpH(w), H+, ΣΕ, Cl-, Сорг, K(е)Mg(e), pH(e)
MgΗ+, ΣΕ, Cl-, СоргNa(e), Ca(e), pH(e), pH(w)
СаpH(w), K(e)–
NaK(е), Са(е), K(е)/K(s)p2o5
КK(е)/K (s)P203, Na(e)
РNa(e), Са(е), K(e)/K(j)–
SΗ+, ΣΕ, Сl-, СтNa(e), K(e)/K(s), Mg(e), pH(e)
ClР2O5 Са(е)/Са(і), K(е)/Са(е), Н+Mg(e), pH(e)
Сu–H+, K(e), Na(e), Ca(e)
ZnpH(w)K(e), Na(e), Ca(e)
AsР2O5, Ca(e)/Ca(s), К(е)/Са(е), Са(е), pH(w)H+, K(e)
ВгP2O5, Ca(e)/Ca(s), К(е)/Са(е), pH(w)K(e), pH(e)
RbP2O5, Ca(e)/Ca(i), K(e)/Ca(e)pH(e)
SrP2O5, Ca(e)/Ca(i), K(e)/Ca(e), Na(e), K(e)/K(s)K(e), pH(c), pH(w)

Міграційна здатність елементів у системі ґрунт–ґрунтовий розчин, як правило, є передумовою для накопичення їх у рослинності. За ознакою надходження елементів до лучного різнотрав'я виділено такі групи.

• 1. Лише для трьох елементів – Mn, Mg, S – акумуляція у рослинності визначатиметься основними педохімічними параметрами: Н+, ΣΕ, Сl-, Сорг. При цьому накопиченню перешкоджатиме підвищення pH сольової витяжки, а для Mn і S – підвищення частки Mg(e) у складі ГПК.

• 2. Для більшості елементів – Rb, Sr, Al, Fe, Cl, Br, As – накопичення у біомасі пов'язується із вмістом фосформістких сполук та К–Са-рівновагою у складі обмінного комплексу ґрунту. З підвищенням pH сольової витяжки ступінь акумуляції цих елементів знижуватиметься.

• 3. Надходження елементів Na, К, Р у рослинність залежить від показника К(e)/К(s), акумуляція цих елементів знижується зі збільшенням фосформістких сполук.

• 4. Переходу Са, Cu, Zn, Ті, Si у трофічні ланцюги сприятиме підвищення pH водної витяжки. Серед чинників, що перешкоджають акумуляції цих елементів у рослинності, – Mg(e), Na(e), К(е).

У кожній з виділених груп містяться як метали, так і неметали. Виходячи з даних кореляційного аналізу, можна зробити припущення щодо складу міграційних форм.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій
  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви