Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Важливим показником динаміки цього етапу геохімічної історії радіонукліда у біогеоценозі є співвідношення швидкості гуміфікації і мінералізації опаду із його приростом, тобто те, що характеризує швидкість біологічного колообігу в цілому [270]. Найвищою швидкістю відзначаються сосняки лишайникові (А1), де практично не накопичуються значні маси підстилки. Разом із активністю, яку інкорпоровано лишайниковим ярусом, відкладена міграція l37Cs становить 15,7 % запасу цієї лісової екосистеми.

Однією із методичних основ оцінки сучасної екологічної ситуації є синхронний контроль чинників і результатів ґрунтової міграції та метаболізму радіонуклідів. Згідно з отриманими даними, збільшення вмісту у субстраті органічної речовини і частки незворотно фіксованих форм 137Cs не повністю відповідає інтенсивності радіальної міграції у ґрунтовому профілі. Розчинна фракція органічної речовини перешкоджає поглинанню біофільних металів значно сильніше, ніж нерозчинна. Це є наслідком того, що комплексотвірну здатність розчинних гумінових кислот виражено значно сильніше, ніж нерозчинної органічної частини. Маючи велику молекулярну масу і просторову розгалуженість, гумінові кислоти утворюють комплекси з біофільними металами, які є стерично недосяжними для рослин. Саме тому спостерігається невідповідне зменшення поглинання 137Cs рослинами за наявності розчинних ГК. Так, коефіцієнт біологічного накопичення 137Cs у шпильках Pinus sylvestris L.t розрахований на мінеральну частину ґрунту, в едафотопі А, становить 1,31; в A5 – 1,54; у В3 – 10,2. Коефіцієнт переходу, розрахований на весь запас активності в екосистемі, дорівнює відповідно 0,15; 0,3; 1,8. Ряд екосистем щодо інтенсивності гравітаційного винесення 137Cs у підгумусову частину ґрунтового профілю, розрахованого лише на мінеральну складову, дещо відрізняється від загальнобалансового (табл. 5.28): A5 (14,78 %) – В3 (5,03 %) – Ах (3,86 %). Комплексоутворення 137Cs на основі розчинних органічних кислот частково послаблює дію біогенного бар'єра і, ймовірно, є основним механізмом надходження l37Cs у підземні водоносні горизонти [318].

На відміну від розкриття змісту геохімічних процесів у ґрунті, інтерпретація автореабілітаційної суті тієї частки активності, що поглинається рослинністю, неоднозначна і зазнає певних труднощів. Це пов'язано з багатофункціональністю інтерпретації у геохімічному та природокористувальному аспектах.

Особливо багато нез'ясованих моментів щодо еколого-геохімічної ролі мохів. Мохи накопичують елементи живлення і радіонукліди не із субстратів, а переважно із атмосферних опадів і водних розчинів, які формуються у місцях їх зростання. З цією особливістю пов'язана виняткова роль мохового покриву в процесах первинного перехоплювання і акумулювання радіонуклідів, що надходили на земну поверхню із глобальними випадіннями [206]. Унаслідок тривалої консервації великої частини мохового покриву і незначного використання його в їжу організмами інших трофічних рівнів, мохи можуть слугувати місцем тривалого накопичення і захоронения радіоактивних випадінь [180].

Велика зімкнутість мохового покриву, виняткова здатність до утримування води також сприяють тривалій затримці в ньому водних розчинів, що особливо типово для лісо-болотних екосистем (А5). Зниження швидкості виділення l37Cs із мохів пов'язане з повільними процесами наростання і відмирання мохової рослинності. Так, за літературними даними, мохи характеризуються досить великим (7–10 років) періодом напіввиведення 137Cs. Для сфагнів цей термін, мабуть, є значно тривалішим, про що свідчить факт рівномірного розподілу активності у живій та мертвій речовині [227].

Активність, що інкорпорована деревиною, виключається із ґрунтового циклу міграції на тривалий час і в екологічному плані може вважатись за своєрідний прояв автореабілітаційного процесу. В економічному аспекті ліси розглядають в основному як джерело деревини та продуктів побічного користування. Тому неоднозначним може видатися твердження про те, що кумулятивне накопичення радіонуклідів у живому організмі є чинником стабілізації радіоекологічної обстановки. Проте ліси виконують і незамінні соціальні (рекреаційні, санітарно-гігієнічні, наукові), господарсько-екологічні (захисні, біозабезпечувальні) та ландшафтно-стабілізувальні (охорона атмосфери, ґрунтів, вод, біоти) функції, що сприяє відновленню здоров'я та працездатності людей завдяки відпочинку на природі, поліпшенню стану природних та антропогенно змінених екосистем. Ці чинники нині є свого роду товарами природоохоронної сфери суспільного виробництва [10].

Включення в економічну оцінку лісів вартості їх соціально-екологічних функцій – це нагальна потреба суспільства, вона підносить значущість лісу набагато вище теперішньої, що оцінюється лише за виробленою деревинною та недеревинною продукцією. Пропонується, наприклад, оцінювати середовищезахисні і рекреаційні функції лісів І групи утричі вище їх експлуатаційної вартості, її групи – удвічі вище. Тому актуальним є вивчення сучасного радіоекологічного стану та прогнозування терміну, коли забруднені території Українського Полісся за інтенсивністю зовнішнього опромінення та іншими радіоекологічними показниками стануть доступними не лише для виробничих потреб, а й для дозвілля і задоволення тих чи інших потреб невиробничої сфери.

З цих позицій автори дотримуються ситуативного підходу до екологічної оцінки взаємодії людини із навколишнім середовищем. Він полягає у визначенні відповідності динаміки та інтенсивності автореабілітаційних процесів соціально-господарчим функціям території, що була забруднена аварійними викидами. Інакше кажучи, комплексна еколого-радіогеохімічна оцінка забруднених територій полягає не лише у порівнянні суміжних ділянок (елементарних ландшафтів, біогеоценозів, ґрунтових горизонтів) за окремими показниками інтенсивності процесів самоочищення та їх простому арифметичному додаванні. Доцільно обґрунтувати можливість функціональної переорієнтації лісових екосистем з метою поетапного залучення забрудненої території для того чи іншого виду соціально-господарського користування відповідно до швидкості їх відновлення та прогнозованих на цій основі знижень дозових навантажень.

Визначення екологічної ролі головних гілок міграційного перерозподілу активності 137Cs і запропонована система інтегрованих показників, що апроксимує комплекс ландшафтно-геохімічних і фізико-хімічних параметрів природного середовища, дають змогу оцінювати автореабілітаційну здатність біогеоценозів на кількісній основі. Балансові розрахунки накопичення радіонуклідів компонентами біогеоценозів мають важливе значення для визначення потужності дози випромінювання та з'ясування ступеня забруднення компонентів господарського використання згідно з чинними санітарно-гігієнічними нормативами.

Отже, біогенна міграція радіонуклідів у лучних і лісових екосистемах відбувається синхронно з процесами їх трансформації в ґрунтах та є відображенням динаміки мобільної форми. Надходження радіонуклідів у трофічні ланцюги відбувається в результаті ряду послідовних геохімічних процесів: мобілізації з гарячих частинок випадінь унаслідок розчинення частинок, обмінної сорбції–десорбції, тривалої фіксації та ремобілізації у ҐПК, і визначається найповільнішою трансформацією. Ландшафтна диференціація параметрів біогенного потоку продуктів поділу урану у системі ґрунт–рослинність–молоко корів визначається процесами їх трансформації у ґрунті, зокрема швидкістю встановлення іонно-сорбційної рівноваги і фіксації у ҐПК.

Режим ґрунтової зволоженості, який зумовлює ступінь оглеєння та оторфованості ґрунту, відіграє провідну роль у формуванні біогенного потоку радіонуклідів. При цьому продуктивність біомаси має другорядне значення.

Таблиця 5.29

Періоди напівочищення наземних екосистем та їх елементів, роки

Екосистемаl37Cs90SrПроцес
Усі системиЗО29Фізичний розпад
Ґрунт>1000>300Латеральна міграція
60 – понад 100025-45Низхідна міграція
Ґрунт–трава2-10-2Біогеохімічна міграція
Ґрунт–молоко корів2-10Не визначалось“ ”
Ґрунт–сосна15-250“ ”“ ”

Отримані результати дають змогу оцінити періоди напіввиведення радіонуклідів із наземних екосистем і трофічних ланцюгів унаслідок процесів трансформації і міграції (табл. 5.29).

Наведені в табл. 5.29 дані наочно демонструють різницю між самоочищенням і природним вичерпанням. Останнє охоплює три основних процеси: фізичний розпад, латеральну та вертикальну міграцію радіонуклідів, і визначається лише розпадом для 137Cs, що відбувається вдвічі швидше за розпад для 90Sr. Самоочищення лучних екосистем від радіонуклідів відбувається у 3–10 разів швидше за розпад, що зумовлено процесами трансформації, зокрема фіксації 137Cs у ҐПК та іонного обміну під час біологічного поглинання 90Sr. Швидкість самоочищення лісових екосистем від 137Cs визначається переважно радіоактивним розпадом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах
  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви