Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Рис. 2.2. Форми радіоактивних випадінь:

1 – переважно паливні; 2 – паливно-конденсаційні; 3 – переважно конденсаційні; 4 – межа Зони відчуження

тинки не мають матриці, а конденсуються на поверхні оксидних металів і неметалів, вуглецевих сполук.

Загалом виділяється два основних типи чорнобильських випадінь: паливні (l37Cs/144Ce ≈ 0,05) та конденсаційні (137Cs/l44Ce ≈ 4) [274]. Перший тип характерний для ближньої зони випадінь, з віддаленням від аварійного реактора переважає другий тип (рис. 2.2). Електронномікроскопічні знімки гарячих частинок, отримані за участю проф. А.А. Вальтера [37], наведено на рис. 2.3.

Порівняння радіонуклідного складу ґрунтів і частинок, відібраних на західному сліді випадінь у ближній зоні ЧАЕС (табл. 2.2), дає змогу дійти таких висновків.

Радіонуклідний склад ґрунтів змінюється в межах одного порядку. При цьому активність відібраних з них частинок становить від одиниць до десятків тисяч бекерель. За співвідношенням вмісту 144Се в ґрунті і частинках проведено оцінку питомого змісту гарячих частинок у ґрунтах ближньої зони ЧАЕС: від 2 до 24 тис. частинок • кг-1 або 50–400 тис. частинок • м-2 [96]. Такі значні варіації зумовлені насамперед мікроконгломеративним складом частинок. Всі відібрані частинки (35) мали складну будову, а розмір істинних носіїв активності становив 1–80, в основному 1–3 мкм.

Концентровані носії активності – це мікроконгломерати уламкових зерен кварцу, польового шпату, шаруватих силікатів, черепашок діатомей, конденсаційних порожнистих кульок діоксиду кремнію, кульок заліза, фрагментів органічних залишків тощо (рис. 2.3). Безпосередньо носіями активності є істотно уранові частинки розміром 1–80 мкм. У тонкій суміші з оксидом U присутня, напевно, металева фаза тонкодисперсного U або суміші Zr і Zn. За поширенням ліній на мікродифрактограмах електронів розмір блоків когерентної відстані можна оцінити в L < 10 нм. У разі включення частинки у шаруваті силікати в їх спектрах характеристичного рентгенівського випромінювання відзначається слабкий сигнал U, що, ймовірно, відповідає сорбованій формі цього елемента. Найбільша частинка (рис. 2.3, а, б) мала вигляд півсфери. Детальний опис радіометричних та електронномікроскопічних досліджень, гарячих частинок, відібраних з ґрунтів ближньої зони ЧАЕС, наведено у працях [37, 96].

З 568 проаналізованих паливних частинок, відібраних із ґрунтів, захоронених у сховищі “Рудий ліс”, 150 мали матрицю UOx, 418 – Zr–О–U- матрицю, що становило 74 % загальної кількості частинок. Паливні частинки зі Zr–О–U-матрицею утворилися внаслідок взаємодії між ядерним паливом і цирконовими стрижнями під час аварії. Розмір частинок з UOx- матрицею – 1,1–34, з матрицею Zr–О–U – 0,8–76 мкм. Проте 87% перших і 95 % других мали розмір, менший за 10 мкм [358]. Ці дані добре узгоджуються з даними, отриманими нами протягом перших років після Чорнобильської катастрофи [37, 96].

Паливні частинки зерен (кристалітів) оксиду урану з медіанним радіусом 2–3 мкм можна розбити на два види [158]:

• неокиснені паливні частинки першого викиду 26.04.1986, які сформували вузький західний слід (10–15 % активності паливних частинок за межами проммайданчика);

Рис. 2.3.

Радіонуклідний склад грунтів і гарячмх частинок західного сліду ближньої зони ЧАЕС

Тип ґрунтуОб'єктОдиниця виміру144Се106Ru
Дерново-слабопідзолистий глеюватий супіщанийҐрунтБк/кг1,2 • 1072,0 • 10б
ЧастинкиБк/част.
Дерновий опідзолений супіщанийҐрунтБк/кг2,7 • 1074,1 • 106
ЧастинкиБк/част.
Дерновий глибокий глейовий глинистопіщанийҐрунтБк/кг1,1 • 1062,9 • 105
ЧастинкиБк/част.
Торф'яно-болотнийҐрунтБк/кг4,1 • 1075,6 • 106
ЧастинкиБк/част.

Примітка. Над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне, у тинок.

• частинки, утворені внаслідок окиснення ядерного палива в період 26.04 – 05.06.1986, які сформували північний (60–70 % активності) та південний (20–25 % активності) сліди паливних випадінь (див. рис. 2.2).

Радіонукліди 90Sr, 238-241Pu, 241Am були викинуті з реактора здебільшого у складі паливних частинок (понад 90 % активності). Переважна частина 137Cs у межах Зон відчуження також первинно знаходилася у складі паливних частинок: понад 75 % у межах 10-кілометрової зони та понад 50 % – на західному та південному слідах викиду в межах 30-кілометрової зони навколо аварійного реактора.

Наступний розділ:

Щільність забруднення

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем
  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви