Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Біогеохімічний потік радіонуклідів у лучних екосистемах, забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи, характеризується максимумом протягом 1-го (на болотних луках) – 3-го (на сухих луках) років після катастрофи. У лучних екосистемах на дерново-підзолистих ґрунтах біогеохімічний потік 90Sr значно інтенсивніший (рис. 5.8, а). Зі зростанням зволоженості на глейових ґрунтах потоки вирівнюються (рис. 5.8, б), на перезволожених

Продовження таблиці 5.23

Ґрунт
торф'яно- глейовийдерновий глейовийдерновий лучно-болотнийдерновий глейовий супіщаний
2232
[FT–Fe2+][H+] ↔ [H+–Fe2+][H+-Fe2+][Н+–Fe2+]
0,61,5-2;0,6-10,3-0,8
верховодка
137Cs
90Sr

Таблиця 5.24

Характеристика біогеохімічного потоку радіонуклідів у лучних екосистемах

ПараметрҐрунт
дерново-слабо- і середньопідзолистийдерново-глейовий і торф'яно-глейовийлучно-болотний
<= Здатність до самоочищення • Біогеохімічний потік =>
137Cs
kp/λ13,98,73,0
Lp1,0
kp
90Sr
kp
Lp
kρ/λ12,515,216,5
<= Біогеохімічний потік • Здатність до самоочищення =>

болотних луках потік 137Cs значно інтенсивніший (рис. 5.8, в). Цікаво проаналізувати причини, що визначають протилежні тенденції у напрямках інтенсивності біогенного потоку 137Cs і 90Sr. Зауважимо, що коефіцієнт геохімічного переходу опосередковано враховує фактор продуктивності біомаси. Остання збільшується у типологічному ряду від сухих лук на дерново-підзолистих ґрунтах до заплавної рослинності. Інакше кажучи, якщо інтегральна константа швидкості біогенного потоку 90Sr зі зростанням зволоженості у цьому ряду знижується на порядок, то це нівелює фактор продуктивності біомаси. І навпаки, накладення зростаючої у згаданому напрямку константи швидкості біогенного потоку 137Cs і приросту біомаси зумовлює спряжений ефект його біологічного поглинання, що спостерігається у заплавних ценозах (див. табл. 5.22, рис. 5.7).

У міру встановлення ізотопної рівноваги відбувається ефект “розбавлення” нукліда в масі стабільного (природного) аналога. Внаслідок цього процеси поглинання нуклідів і їхніх стабільних аналогів рослинністю з плином часу мають поступово зрівноважуватися. Стронцій значно активніший у малому біологічному колообігу, ніж цезій, відповідно, процес установлення ізотопної рівноваги для нього набагато прискорюється.

Імовірно, що, чим більше природного ізотопу у ґрунті, тим більша швидкість розбавлення і, відповідно, нижча швидкість міграції нукліда у трофічні ланцюги. Вміст стронцію і цезію у ґрунтах геохімічно спряжених ландшафтів характеризується закономірним зменшенням у напрямі від елювіальних до акумулятивних різновидів. Відносно елювіальних ландшафтів вміст

Динаміка біогеохімічних потоків радіонуклідів у лучних екосистемах Українського Полісся.

Рис. 5.8. Динаміка біогеохімічних потоків радіонуклідів у лучних екосистемах Українського Полісся.

Ґрунти: а – дерново-слабо- та середньопідзолисті; б – дерново-глейові та торф'яно- глейові; в – лучно-болотні

цезію у ґрунтах нижчих гіпсометричних рівнів збільшується у 2,5, а стронцію у 8–22 рази, тобто мікроелементний склад заплавних ґрунтів сприяє зменшенню інтенсивності біологічного поглинання 90Sr.

Балансовий підхід було застосовано для розрахунку швидкості біогенного потоку 137Cs в системі ґрунт–молоко корів для випасних луків Народицького р-ну Житомирської обл.:

(5.13)

де Lm – ландшафтний коефіцієнт, що відображує частку мобільних форм (Μ(t), здатних до включення в процеси біогеохімічної міграції в системі ґрунт–молоко на час t після катастрофи; km – інтегральна константа швидкості міграції радіонукліда для цієї системи.

Розрахунки було проведено на базі даних загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської аварії за період 1990–1997 pp. [133, 269] з урахуванням середньозваженого раціону та надоїв корів [11, 173, 244]. Територію Народицького р-ну було вибрано з міркувань наявності тривалих власних спостережень щодо радіаційного забруднення лучних екосистем.

Значення km і kр практично збігаються (табл. 5.24, 5.25), відповідно, найвища здатність до самоочищення молока корів від 137Cs спостерігається

Таблиця 5.25

Параметри біогеохімічного потоку 90Cs у системі ґрунт–молоко

ПараметрҐрунт
дерново-слабо- і середньо-підзолистийдерново-глейовий та торф'яно-глейовийлучно-болотний
km0,320,150,07
kт/λ13,96,53,0
Lm0,0120,0220,058
Lm/Lp0,0480,110,058
<= Здатність до самоочищення • Біогеохімічний потік =>

Динаміка біогеохімічного потоку 137Cs в системі ґрунт–молоко в Народицькому районі Житомирської області.

Рис. 5.9. Динаміка біогеохімічного потоку 137Cs в системі ґрунт–молоко в Народицькому районі Житомирської області.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся
  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви