Біогеохімічний потік радіонуклідів у лучних екосистемах, забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи, характеризується максимумом протягом 1-го (на болотних луках) – 3-го (на сухих луках) років після катастрофи. У лучних екосистемах на дерново-підзолистих ґрунтах біогеохімічний потік 90Sr значно інтенсивніший (рис. 5.8, а). Зі зростанням зволоженості на глейових ґрунтах потоки вирівнюються (рис. 5.8, б), на перезволожених
Продовження таблиці 5.23
| торф'яно- глейовий | дерновий глейовий | дерновий лучно-болотний | дерновий глейовий супіщаний |
| 2 | 2 | 3 | 2 |
| [FT–Fe2+] | [H+] ↔ [H+–Fe2+] | [H+-Fe2+] | [Н+–Fe2+] |
| 0,6 | 1,5-2; | 0,6-1 | 0,3-0,8 |
| верховодка | |||
| 137Cs | |||
| 90Sr | |||
Таблиця 5.24
Характеристика біогеохімічного потоку радіонуклідів у лучних екосистемах
| дерново-слабо- і середньопідзолистий | дерново-глейовий і торф'яно-глейовий | лучно-болотний | |
| <= Здатність до самоочищення • Біогеохімічний потік => | |||
| 137Cs | |||
| kp/λ | 13,9 | 8,7 | 3,0 |
| Lp | 1,0 | ||
| kp | |||
| 90Sr | |||
| kp | |||
| Lp | |||
| kρ/λ | 12,5 | 15,2 | 16,5 |
| <= Біогеохімічний потік • Здатність до самоочищення => | |||
болотних луках потік 137Cs значно інтенсивніший (рис. 5.8, в). Цікаво проаналізувати причини, що визначають протилежні тенденції у напрямках інтенсивності біогенного потоку 137Cs і 90Sr. Зауважимо, що коефіцієнт геохімічного переходу опосередковано враховує фактор продуктивності біомаси. Остання збільшується у типологічному ряду від сухих лук на дерново-підзолистих ґрунтах до заплавної рослинності. Інакше кажучи, якщо інтегральна константа швидкості біогенного потоку 90Sr зі зростанням зволоженості у цьому ряду знижується на порядок, то це нівелює фактор продуктивності біомаси. І навпаки, накладення зростаючої у згаданому напрямку константи швидкості біогенного потоку 137Cs і приросту біомаси зумовлює спряжений ефект його біологічного поглинання, що спостерігається у заплавних ценозах (див. табл. 5.22, рис. 5.7).
У міру встановлення ізотопної рівноваги відбувається ефект “розбавлення” нукліда в масі стабільного (природного) аналога. Внаслідок цього процеси поглинання нуклідів і їхніх стабільних аналогів рослинністю з плином часу мають поступово зрівноважуватися. Стронцій значно активніший у малому біологічному колообігу, ніж цезій, відповідно, процес установлення ізотопної рівноваги для нього набагато прискорюється.
Імовірно, що, чим більше природного ізотопу у ґрунті, тим більша швидкість розбавлення і, відповідно, нижча швидкість міграції нукліда у трофічні ланцюги. Вміст стронцію і цезію у ґрунтах геохімічно спряжених ландшафтів характеризується закономірним зменшенням у напрямі від елювіальних до акумулятивних різновидів. Відносно елювіальних ландшафтів вміст
Рис. 5.8. Динаміка біогеохімічних потоків радіонуклідів у лучних екосистемах Українського Полісся.
Ґрунти: а – дерново-слабо- та середньопідзолисті; б – дерново-глейові та торф'яно- глейові; в – лучно-болотні
цезію у ґрунтах нижчих гіпсометричних рівнів збільшується у 2,5, а стронцію у 8–22 рази, тобто мікроелементний склад заплавних ґрунтів сприяє зменшенню інтенсивності біологічного поглинання 90Sr.
Балансовий підхід було застосовано для розрахунку швидкості біогенного потоку 137Cs в системі ґрунт–молоко корів для випасних луків Народицького р-ну Житомирської обл.:
(5.13)
де Lm – ландшафтний коефіцієнт, що відображує частку мобільних форм (Μ(t), здатних до включення в процеси біогеохімічної міграції в системі ґрунт–молоко на час t після катастрофи; km – інтегральна константа швидкості міграції радіонукліда для цієї системи.
Розрахунки було проведено на базі даних загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської аварії за період 1990–1997 pp. [133, 269] з урахуванням середньозваженого раціону та надоїв корів [11, 173, 244]. Територію Народицького р-ну було вибрано з міркувань наявності тривалих власних спостережень щодо радіаційного забруднення лучних екосистем.
Значення km і kр практично збігаються (табл. 5.24, 5.25), відповідно, найвища здатність до самоочищення молока корів від 137Cs спостерігається
Таблиця 5.25
Параметри біогеохімічного потоку 90Cs у системі ґрунт–молоко
| дерново-слабо- і середньо-підзолистий | дерново-глейовий та торф'яно-глейовий | лучно-болотний | |
| km | 0,32 | 0,15 | 0,07 |
| kт/λ | 13,9 | 6,5 | 3,0 |
| Lm | 0,012 | 0,022 | 0,058 |
| Lm/Lp | 0,048 | 0,11 | 0,058 |
| <= Здатність до самоочищення • Біогеохімічний потік => | |||
Рис. 5.9. Динаміка біогеохімічного потоку 137Cs в системі ґрунт–молоко в Народицькому районі Житомирської області.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся“ на сторінці 2. Приємного читання.
