Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Перехід 137Cs у лучну рослинність в умовах Полісся

Ґрунт
Дерново-підзолистий піщаний4,0-21,0
Дерново-підзолистий глеюватий1,3
Світло-сірий підзолистий піщаний2,6
Лучний піщаний2,0-11,0
Торфовища30,0-81,0
Торф'яно-болотний189,0

Добре відомі індикаторні властивості лишайників, слані яких є акумуляторами різних хімічних елементів – важких металів, сірки, радіонуклідів. Тому лишайники часто використовують для визначення рівнів забруднення (табл. 5.16) [216, 227].

Основний шлях забруднення в 1986 р. був повітряний, тому в лишайниках знаходилося більше радіонуклідів, ніж у ґрунтах. У 1989 р., враховуючи зріст лишайника, його розділили на дві частини – верхню (1 – 1,5 см) і нижню (2 см), в яких визначали концентрацію радіонуклідів. Найбільше l37Cs було зосереджено у верхній частині, а 239Ри і 90Sr - у нижній [216].

Коефіцієнт накопичення у лучному різнотрав'ї має велике значення для прогнозу та індикації надходження радіонуклідів у річкові системи. Нукліди проникають у річкові системи внаслідок безпосередніх випадінь і змиву з поверхні ґрунту. Особливо сильний змив очікується на заплавних ділянках, які заливаються під час повені. Для досліджень вибирали заплавні луки забруднених територій – різнотравно-злакові луки в комплексі зі злаково-бобово-різнотравними, іноді – з осоково-різнотравно-крупнозлаковими. До їх складу входили: лисохвіст лучний,

Таблиця 5.15

Накопичення радіонуклідів дикорослими травами

Вид137Cs239Pu90Sr
Лобода Фоміна0,30,37,8
Петросимонія товстолиста0,20,022,8
Лобода біла4,30,042,5
Подорожник великий6,518,8–
Шавлія0,335,3–

Таблиця 5.16

Розподіл активності в системі ґрунт–лишайник (кладонія м'яка)

Об'єкт137Cs239Pu90Sr
А, Бк • кг-1А, Бк • кг-1КА, Бк • кг-1Кн
1986 р.
Лишайник4,1 • 10518,2222060–
Ґрунт2,25 • 10437,0–
1989 р.
Лишайник
верхня частина1,0 • 1051806,290,99,250,03
нижня частина2,5 • 10445,051,87,474,00,24
Ґрунт5557,0308

Таблиця 5.17

Накопичення радіонуклідів рослинністю заплавних луків

Місце відборуОб'єкт137Cs90Sr239Pu
А, Бк • кг-1КнА, Бк • кг-1КА, Бк • кг-1Кн
с. НовошепеличіҐрунт1443263___
Рослинність19611,4––––
с. ЧеревамҐрунт629–85,1–0,32–
Рослинність851013,52152,50,642,0
с. ОранеҐрунт203,5–44,4–––
Рослинність1330,662,91,4––
смт ПоліськеҐрунт1628–88,8–0,16–
Рослинність48102,925,50,30,1851,2

грястиця збірна, тонконіг лучний, конюшина багаторічна, горошок мишачий, подорожник ланцетолистий, хвощ польовий, осока, деревій звичайний.

Лучне різнотрав'я характеризується здатністю накопичувати значні кількості довгоіснуючих радіонуклідів: Кн 137Cs становить 2–3, іноді до 13,5; 90Sr - 2,5; 239Pu - 2,0 (табл. 5.17) [49, 125, 148, 218].

Як свідчать проаналізовані дані численних дослідників, вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів рослинністю неоднозначний. Коефіцієнт накопичення залежить від низки педохімічних параметрів, видового складу рослинності, продуктивності біомаси тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів
  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви