Перехід 137Cs у лучну рослинність в умовах Полісся
| Дерново-підзолистий піщаний | 4,0-21,0 |
| Дерново-підзолистий глеюватий | 1,3 |
| Світло-сірий підзолистий піщаний | 2,6 |
| Лучний піщаний | 2,0-11,0 |
| Торфовища | 30,0-81,0 |
| Торф'яно-болотний | 189,0 |
Добре відомі індикаторні властивості лишайників, слані яких є акумуляторами різних хімічних елементів – важких металів, сірки, радіонуклідів. Тому лишайники часто використовують для визначення рівнів забруднення (табл. 5.16) [216, 227].
Основний шлях забруднення в 1986 р. був повітряний, тому в лишайниках знаходилося більше радіонуклідів, ніж у ґрунтах. У 1989 р., враховуючи зріст лишайника, його розділили на дві частини – верхню (1 – 1,5 см) і нижню (2 см), в яких визначали концентрацію радіонуклідів. Найбільше l37Cs було зосереджено у верхній частині, а 239Ри і 90Sr - у нижній [216].
Коефіцієнт накопичення у лучному різнотрав'ї має велике значення для прогнозу та індикації надходження радіонуклідів у річкові системи. Нукліди проникають у річкові системи внаслідок безпосередніх випадінь і змиву з поверхні ґрунту. Особливо сильний змив очікується на заплавних ділянках, які заливаються під час повені. Для досліджень вибирали заплавні луки забруднених територій – різнотравно-злакові луки в комплексі зі злаково-бобово-різнотравними, іноді – з осоково-різнотравно-крупнозлаковими. До їх складу входили: лисохвіст лучний,
Таблиця 5.15
Накопичення радіонуклідів дикорослими травами
| Лобода Фоміна | 0,3 | 0,3 | 7,8 |
| Петросимонія товстолиста | 0,2 | 0,02 | 2,8 |
| Лобода біла | 4,3 | 0,04 | 2,5 |
| Подорожник великий | 6,5 | 18,8 | – |
| Шавлія | 0,3 | 35,3 | – |
Таблиця 5.16
Розподіл активності в системі ґрунт–лишайник (кладонія м'яка)
| А, Бк • кг-1 | А, Бк • кг-1 | К | А, Бк • кг-1 | Кн | ||
| 1986 р. | ||||||
| Лишайник | 4,1 • 105 | 18,2 | 2220 | 60 | – | |
| Ґрунт | 2,25 • 104 | 37,0 | – | |||
| 1989 р. | ||||||
| Лишайник | ||||||
| верхня частина | 1,0 • 105 | 180 | 6,29 | 0,9 | 9,25 | 0,03 |
| нижня частина | 2,5 • 104 | 45,0 | 51,8 | 7,4 | 74,0 | 0,24 |
| Ґрунт | 555 | 7,0 | 308 | |||
Таблиця 5.17
Накопичення радіонуклідів рослинністю заплавних луків
| А, Бк • кг-1 | Кн | А, Бк • кг-1 | К | А, Бк • кг-1 | Кн | ||
| с. Новошепеличі | Ґрунт | 1443 | 263 | _ | _ | _ | |
| Рослинність | 1961 | 1,4 | – | – | – | – | |
| с. Черевам | Ґрунт | 629 | – | 85,1 | – | 0,32 | – |
| Рослинність | 8510 | 13,5 | 215 | 2,5 | 0,64 | 2,0 | |
| с. Оране | Ґрунт | 203,5 | – | 44,4 | – | – | – |
| Рослинність | 133 | 0,6 | 62,9 | 1,4 | – | – | |
| смт Поліське | Ґрунт | 1628 | – | 88,8 | – | 0,16 | – |
| Рослинність | 4810 | 2,9 | 25,5 | 0,3 | 0,185 | 1,2 |
грястиця збірна, тонконіг лучний, конюшина багаторічна, горошок мишачий, подорожник ланцетолистий, хвощ польовий, осока, деревій звичайний.
Лучне різнотрав'я характеризується здатністю накопичувати значні кількості довгоіснуючих радіонуклідів: Кн 137Cs становить 2–3, іноді до 13,5; 90Sr - 2,5; 239Pu - 2,0 (табл. 5.17) [49, 125, 148, 218].
Як свідчать проаналізовані дані численних дослідників, вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів рослинністю неоднозначний. Коефіцієнт накопичення залежить від низки педохімічних параметрів, видового складу рослинності, продуктивності біомаси тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів“ на сторінці 2. Приємного читання.
