Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

де N – кількість радіонукліда, вилуженого протягом часу г, Е – запас його обмінних форм, визначений шляхом вилуговування ґрунту 1 М розчином ацетату амонію в статичних умовах (рис. 5.2) [96, 275].

Швидкості іонного обміну в ҐПК мінеральних і органічних ґрунтів істотно відрізняються (табл. 5.2). Незважаючи на різні запаси обмінних форм

Динаміка встановлення іонообмінної рівноваги 137Cs (а, б) і 90Sr (в, г) у ґрунтах.

Рис. 5.2. Динаміка встановлення іонообмінної рівноваги 137Cs (а, б) і 90Sr (в, г) у ґрунтах.

Ґрунт. 1 – дерново-підзолистий глеюватий супіщаний, 2 дерново-опідзолений супіщаний, 3 – торф'яно-болотний, 4 – дерновий глейовий; точки – експериментальні дані

Таблиця 5.2

Константи швидкості іонного обміну в ҐПК мінеральних і органічних ґрунтів

Тип ґрунту137Cs90Sr
Е, %Е, %
Дсрново-слабопідзолистий глеюватий супіщаний0,354,3 • 10-717,08,7 • 10-72,0
Дерновий опідзолений супіщаний3,24,2 • 10-726,01,9 • 10-64,5
Торф'яно-болотний0,451,8 • 10-627,01,0 • 10-60,55
Дерновий глейовий0,711,3 • 10-627,04,5 • 10-70,35

137Cs у дерново-слабопідзолистому (0,35 %) та дерновому опідзоленому (3,1 %) ґрунтах, значення кЕ у них рівні ((4,2-4,3)10-7 с-1), в органічних ґрунтах – менші у 3–4 рази. Швидкість іонного обміну 90Sr у ГПК мінеральних ґрунтів у 2–4,5 раза більша, ніж l37Cs, а органічних ґрунтів – нижча у 2–3 рази.

Численні літературні та власні дані щодо підвищеного накопичення 137Cs у рослинності органічних ґрунтів [13, 15, 111, 144, 253] свідчать про визначальну роль швидкості іонного обміну в ҐПК для процесів біогенної міграції.

Значення першої константи, розраховані незалежно різними авторами з експериментальних даних (В.В. Долін [95], В.О. Кашпаров [2, 157, 158, 396– 399, 404–406], Г.М. Бондаренко, Л.В. Кононенко [34–36, 40–43]), практично збігаються. Константи швидкості фіксації та ремобілізації радіонуклідів розраховані Г.М. Бондаренком і Л.В. Кононенко (табл. 5.3) [34–36, 40–43].

Після вивільнення з твердої фази випадінь міграційна здатність радіонуклідів визначається константами kЕ, kF і kR. Іонний обмін радіонуклідів у ҐПК відбувається на декілька порядків швидше, ніж їх фіксація та ремобілізація.

Швидкість іонного обміну між мобільними формами значно перевищує швидкість решти трансформацій (kЕ >> kM, kЕ, kR), що визначає правомірність об'єднання водорозчинних і обмінних форм у єдиний блок мобільних форм.

У подальшому відбувається майже незворотна фіксація 137Cs унаслідок заміщення К у структурі глинистих мінералів ґрунту. Міграційна здатність 90Sr у мінеральних ґрунтах значно вища, в органічних – швидкості процесів мобілізації, фіксації та ремобілізації рівнозначні.

Головною трансформацією, що приводить до виведення радіонукліда з мобільної форми та, відповідно, до зниження його міграційної здатності, є фіксація (іммобілізація) в ҐПК. Швидкість іммобілізації 137Cs на порядок перевищує швидкість його мобілізації і майже на 2 порядки – швидкість ремобілізації та фізичного розпаду. Швидкості всіх трансформацій 90Sr характеризуються значеннями одного порядку та близько 10 разів перевищують швидкість фізичного розпаду.

Таблиця 5.3

Константи швидкості трансформації радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками, с-1

КонстантаМінеральні ґрунтиОрганічні ґрунти
137Cs90Sr137Cs90Sr
(6,3 ±3,2)10-9(6,3 ± 3,0)10-9(7,9 ± 1,6)10-9(7,9 ± 1,6)10-9
(4,25 ± 0,05)10-7(1,4 ± 0,5) 10-6(1,6 ± 0,25)10-6(7,3 ± 2,8)10-7
(7,6 ±6,3)10-8(1,4 ± 1,1)10-9(1,1 ± 0,2)10-7(1,0 ±0,9)10-8
(3,9 ± 3,6)10-9(5,8 ± 3,0)10-9(4,3 ± 2,1)10-9(1,2 ± 1,1)10-8
λ7,55 • 10-107,33 • 10-107,55 • 10-107,33 • 10-10

Примітка: kм, kF, kК – відповідно константи швидкості мобілізації, фіксації та ремобілізації радіонуклідів у ґрунтах [34–36, 40–43]; kЕ – константа швидкості іонного обміну в ГПК [95]; λ – константа радіоактивного розпаду радіонуклідів.

Отже, визначальною стадією абіогенної трансформації радіонуклідів під час експозиції неокиснених паливних частинок у зволоженому середовищі ґрунту є мобілізація радіонуклідів у геохімічному середовищі, яка відбувається у 3–5 разів швидше за фізико-хімічні та ядерно-фізичні процеси деструкції, розчинення, вилуговування частинок і залежить від властивостей ҐПК.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками
  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви