Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Фізико-хімічні і агрохімічні властивості ґрунтів науково-дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В (шар 0–20 см)

Характеристика ґрунтуНомер дослідної ділянки
1234
Об'ємна маса, г • см"31,390,611,471,16
Густина твердої фази, г • см'31,391,862,552,48
Пористість, %47,4067,2062,057,8
Гранулометричний склад, %
1–0,25 мм46,9025,8062,0057,80
0,25–0,05 мм36,2032,6025,8013,80
0,05–0,01 мм10,1022,704,2011,70
0,01–0,005 мм1,401,902,203,00
0,005–0,001 мм1,504,803,004,40
< 0,001 мм3,907,002,805,10
Фізичний пісок (> 0,01 мм)93,2081,1091,9090,60
Фізична глина (< 0,01 мм)6,8018,908,109,40
pH водної витяжки5,275,316,165,54
pH сольової витяжки3,884,325,524,55
Гумус, %0,773,181,803,45
Зольність ґрунту, %–10,41–25,30
Ємність катіонного обміну, мг-екв/100 г2,88,064,37,35
Азот лужногідролізований, мг/100 г60,10304,40116,90225,40
Доступний фосфор, Р2O5, мг/1000 г38,208,058,893,85
Рухомий калій, К2O, мг/1000 г42,5043,321,6021,80

Відповідно до фізико-хімічних властивостей ґрунту (табл. 3.7) можна дійти висновку, що ґрунт дослідної ділянки є найбіднішим із ґрунтів Полісся. Висока пористість поряд із незначними запасами гумусу і фізичної глини, малою ємністю катіонного обміну сприяє підвищеній міграційній здатності радіоактивних речовин.

Таблиця 3.8

Склад ґрунтів науково-дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В

КомпонентКопачіЧистогалівка
Дерново- слабопідзолистий пилувато-піщанийТорф'яно- болотнийДерново- слабопідзолистий глинисто-піщанийТорф'яно- болотний
N (h, см)12 (0-40)12 (0-40)1 (0-5)1 (0-5)9 (0-20)9 (0-18)
Кварц, %97,897,8
Польовий шпат, %2,22,2
Карбонат, %Н.э.Н.э.Hi.Н.э.Н.э.

Закінчення табл. 3.8

Н+, мг-екв/100г13,5114,41
Na+, мг-екв/100г0,1030,128
К+, мг-екв/100г0,1360,187
Са2+, мг-екв/100г18,7820,97
Mg2+, мг-екв/100г0,161,27
ΣΕ, мг-екв/100г32,6936,97
Р2O5, мг/100г5,208,00
S042-, мг/100г< 0,5< 0,5
Сl-, мг/100г1,702,50
Сорг, %7,9610,05
pHw4,714,82
pHe3,743,93
Ehw, мВН.в.Η.в.Н.в.Н.в.

Примітка. N – кількість пошарово відібраних зразків; А – глибина відбору; Н+ – гідролітична кислотність; ΣΕ – сума обмінних основ; w – водна витяжка; е – сольова витяжка; Н.в. – не визначалося, Н.з. – не знайдено; над рискою – граничні значення пошарового аналізу, під рискою – середнє значення.

Дослідна ділянка № 4 (точка 2) розташована на тиловій частині заплавної тераси давньої долини стоку льодовикових вод, витягнутої в широтному напрямку. Відстань до ЧАЕС – 3,4–3,5 км на південний захід. До 1986 р. використовувалась як високопродуктивний природний сінокіс. Нині це природний зволожений луг з продуктивністю біомаси 0,44–0,67 кг сухої речовини на 1 м2. З рослинності переважають осока (36 %) і шоломниця звичайна (17 %), видовий перелік рослинності налічує 16 найменувань.

Ґрунт достатньо родючий, але природна родючість лугу лімітується надзвичайно малими запасами рухомих сполук фосфору і калію (табл. 3.7).

Мінеральний склад усіх ґрунтів практично ідентичний: кварц, польовий шпат, карбонат (кальцит, доломіт) (табл. 3.8)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок
  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви