TextBook — Б’юсь об заклад, що так воно і є. Ти ж цілу ніч просиділа з ціли… з Менді.
— Ага… — позіхнула я.
— На добраніч, Доку, — мовив Іян і підштовхнув мене до виходу. — Щасти, Кайле. Ми повернемося вранці.
— На добраніч, Кайле, — пробурмотіла я. — Доку, до зустрічі.
Док похмуро подивився на мене, але Іян уже повернувся спиною, Кайлову ж увагу поглинула Джоді. Тому я у відповідь спрямувала на Дока твердий погляд.
Іян мовчки вів мене темним тунелем. Я була рада, що він не в гуморі для балачок. Я би просто не змогла зосередитися. В животі крутило й стискалося.
Я все зробила, всі справи завершила. Залишається зачекати, поки Іян засне. Якщо він такий утомлений, як і я, то це станеться швидко. Серце шалено калатало, ніби кулак бив зсередини по ребрах.
Більше жодних затримок. Все має відбутися сьогодні, і Мелані це усвідомлювала також. Те, що сталося нещодавно з Іяном, ще раз це підтверджувало. Що довше я залишатимуся, то більше сліз, сварок і бійок спричинятиму. Рано чи пізно хтось усе розбрвкає, і Джеймі дізнається правду. Нехай йому Мелані все пояснить уже потому, як невідворотне звершиться. Так буде краще.
«Дуже тобі дякую», — подумала Мелані; слова зірвалися самі собою, й іронія губилася в морі страху.
«Вибач. Ти ж не проти?»
«А хіба я можу бути проти? — зітхнула вона. — Я зроблю все, що ти мене попросиш, Вандо».
«Подбай про них заради мене».
«Я б і без тебе це зробила».
«Про Іяна також».
«Якщо він мені дозволить. У мене передчуття, що він навряд чи мене полюбить».
«Навіть якщо він тобі не дозволятиме».
«Я зроблю для нього все, що зможу, Вандо. Обіцяю».
Іян зупинився в коридорі біля червоно-сірих дверей, що вели в його кімнату. Він звів брови, і я кивнула. Нехай думає, що я досі ховаюся від Джеймі. Це, до речі, правда.
Іян відсунув червоні дверцята, і я попростувала до матраца, який лежав праворуч. Скрутилася калачиком і притиснула тремтячі руки до оскаженілого серця, ховаючись за власними колінами.
Іян умостився біля мене, притиснув до грудей. Нічого страшного: я знала, тільки-но він засне, одразу розкидає ноги-руки по всьому матрацу, — от тільки б він не помітив, як я тремчу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 57. Звершилося“ на сторінці 9. Приємного читання.