— Припини негайної Не торкайся її!
Він засміявся, шкіра навколо його очей вкрилася тисячами крихітних зморщок.
— Привіт, крихітко.
«Не смішно».
Я спробувала віддихатися.
— Їй не смішно.
Він не забрав руки. Він обнімав мене, нас. Ми вийшли з тунелю й не зустріли там нікого. Іяна не було.
— Мел, востаннє тебе попереджаю… — губи Джареда досі розтягувалися в широкій посмішці.— Навіть не думай зникати. Запам’ятай, я ні перед чим не зупинюся, щоб тебе повернути.
В животі залоскотало.
«Скажи йому, як іще раз до тебе доторкнеться — придушу».
Але і в цій погрозі чулися жартівливі нотки.
— А зараз вона тобі погрожує,— мовила я. — Хоча особисто мені здається, що вона жартує.
Джаред нестримно реготав.
— Вандо, ти завжди така серйозна?
— Просто людські жарти не смішні,— пробурмотіла я. Принаймні не для мене.
Джаред знову засміявся.
«А, — здогадалася Мелані.— Ти страждаєш».
«Але постараюся, щоб Джеймі не помітив».
«Дякую, що повернула мене».
«Я не збиралася здихатися тебе, Мелані. Дуже шкода, що не можу тобі запропонувати більшого».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 42 Примус“ на сторінці 8. Приємного читання.