Містер Нокс сидів напроти мене. В руках у нього був перочинний ніж, яким він водив по фетровій оббивці столу. На столі стояла велика пляшка зелених чорнил та підставка з чотирма перами у ній. Я думав чи не битиме він мене.
«Так чому ж ти зробив те, що зробив?»
Я не відповідав. Містер Нокс водив ножем по столу. Задзвонив телефон. Він підняв слухавку.
«Ало? А, місіс Кірбі? Він що? Що? Послухайте, не могли б ви самі навести порядок? Я зайнятий. Добре, передзвоню вам, як тільки звільнюсь…»
Він поклав трубку. Він пригладив своє густе сиве волосся рукою й поглянув на мене.
«Чому ти спричиняєш мені стільки клопоту?»
Я мовчав.
«Думаєш, ти крутий, так?»
Я продовжував мовчати.
«Крутий хлопець, еге ж?»
Навколо стола літала муха. Вона зависла над чорнильницею. Потім сіла на її чорну кришку й почала терти крильця.
«Добре, хлопче, ти крутий, але і я також крутий. Давай закріпимо це рукостисканням.»
Я не вважав себе крутим, тож не подав йому руки.
«Давай, не соромся.»
Я простягнув руку, він взяв її й почав трясти. Потім він зупинився й поглянув на мене. В нього були чисті блакитні очі, дещо світліші за його метелик. Вони були майже прекрасні. Він продовжував дивитись на мене не відпускаючи моєї руки. Його хватка посилювалась.
«Хочу привітати тебе з тим, що ти крутий хлопець.»
Він стиснув мою руку ще сильніше.
«Думаєш, я крутий?»
Я не відповів.
Він ще сильніше стиснув мох пальці. Я відчував, як кістка одного пальця врізалася в плоть наступного, ніби лезо. Перед очима замиготіли вогники.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7“ на сторінці 3. Приємного читання.