Вона бігла поперед мене, поки я йшов вулицею. Потім я побачив: усі мої речі були розкидані по газону, увесь мій брудний і чистий одяг, відкрита валіза, шкарпетки, сорочки, піжама, старий халат, все валялося на газоні й на дорозі. Я побачив свої рукописи, котрі ганяв вітер, вони валялися скрізь, у водостоці й на вулиці.
Мати побігла по доріжці до будинку, а я прокричав так, що б він міг мене почути, «СКАЖИ ЙОМУ ХАЙ ВИХОДИТЬ І Я ВІДІРВУ ЙОГО ДУРНУ МАКІТРУ!»
Спершу я зібрав рукописи. Це був удар нижче пояса. Вони були єдиною річчю, яку він не мав права чіпати. З кожною підінятою з канави, газону чи дороги сторінкою, я почувався краще. Я зібрав усі листки, що міг знайти, поклав їх у валізу, притиснувши черевиком, а потім спробував урятувати машинку. Вона вилетіла з чохла, проте виглядала неушкодженою. Я поглянув на своє дрантя, розкидане навколо. Я залишив брудну білизну й піжаму, котра була просто непотребом, що відійшов мені у спадок. Більше не було чого пакувати. Я закрив валізу, взяв її в одну руку, в іншу – машинку й пішов геть. Я бачив, як з-за фіранок за мною стежили два обличчя. Та я швидко викинув це з голови й попрямував по Лонгвуд, через 21-шу і до Вествуд хілу. Я не почувався якось інакше від того, як було раніше. Я не відчував ані піднесення, ані смутку; це було просто продовження. Я збирався сісти на «W», потім зробити пересадку й поїхати до центру.
54
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „53“ на сторінці 3. Приємного читання.