TextBook «А ПОГЛЯНЬТЕ-НО СЮДИ! ЦЕЙ ЖАЛЮГІДНИЙ ГІВНЮК НЕ ТІЛЬКИ ЛИСИЙ, В НЬОГО ЩЕ Й НЕМА ЧЛЕНА! ЩО Ж ВІН РОБИТИМЕ З ЖІНКОЮ?»
Якийсь здоровань сказав, «Чінаскі, ти просто шмат лайна!»
«Атож,» кинули кілька хлопців. «Так… так…» Зусібіч залунали голоси.
Лисий нарешті натягнув свої штани. Він мало не плакав. Він поглянув на хлопців. «А ви знаєте, що Чінаскі також носить піжаму? Це він навчив мене так робити! Загляньте у його шафку!»
Лисий підбіг до моєї шафки й ривком відчинив дверцята. Він витягнув усі мої речі. Але піжами серед них не було.
«Він її сховав! Він кудись її запхав!»
Я залишив свої речі на підлозі й пішов на перекличку. Я стояв у другому ряду. Зробив кілька присідань. За мною стояв здоровань з роздягалки. Я почув його ім’я, Шолом Стодольський.
«Чінаскі,» сказав він, «ти шмат лайна.»
«Краще не зачіпай мене, друже, у мене поганий норов.»
«Вважай, що я тебе зачіпаю.»
«Не захоплюйся, жирдяю.»
«Знаєш місце між біологічним корпусом і тенісними кортами?»
«Бачив якось.»
«Після уроку зустрінемось там.»
«ОК,» відповів я.
Туди я так і не з’явився. Після фізкультури я швидко перевдягнувся й сів на трамвай до Першин Сквер. Я сів на лавці й став чекати якогось руху. Пройшло доволі багато часу. Нарешті релігійний фанатик зчепився з атеїстом. Правда, їхня суперчка була нецікавою. Я був агностиком. Агностикам нема про що сперечатися. Я вийшов з парку і попрямував до Сьомої й Бродвею. Це був самий центр міста. Там не було чого робити, тільки дивитися як люди стоять і чекають зеленого світла, щоб перейти дорогу. Раптом я помітив, що мої ноги починають свербіти. Я залишив свою піжаму на шафці. Цей сраний день був паршивим ще з самого початку. Я заскочив у трамввай маршруту «W», зайняв місце в кінці вагону й він повіз мене додому.
51
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „50“ на сторінці 2. Приємного читання.