TextBook «А що ти слухаєш?»
«Музику. І різні розмови.»
«Думаєш про дівчаток?»
«Звісно. Але не більше.»
«А мені так не здається.»
«Я складаю розклади літаків, що пролітають над будинком. Вони пролітають там щодня о тій же годині. У мене все записано. Наприклад, я знаю, що один із них пролетить об 11:15. Десь об 11:10 починаю прислухатись чи не чутно звуку мотора. Я намагаюся вхопити перший звук. Іноді, мені здається, що я чую його, а іноді я невпевнений, а потім раптом починаю чути його десь із далеку. Звук наростає. Об 11:15 він пролітає над будинком і звук досягає своєї найвищої точки.»
«І ти робиш так щодня?»
«Тільки не тоді, коли я тут.»
«Перевернись,» сказала міс Акерман.
Я перевернувся. Раптом у сусідній палаті почав кричати чоловік. Ми все чули через стінку. Він горланив гучно.
«Що вони з ним роблять?» запитав я у міс Акерман.
«Він у душі.»
«І через це кричить?»
«Так.»
«Я ще гірший за нього.»
«Ні, не правда.»
Мені сподобалась міс Акерман. Я кинув на неї погляд. У неї було кругле обличчя, хоча вона й не була красунею, сестринська шапочка додавала їй задору, а ще у неї були великі карі очі. Вся справа була в очах. Я слідкував за її ходою, поки вона відлучилась за новою серветкою. Вона була далеко не міс Грідіс і я бачив багато жінок з кращою фігурою, та все ж у ній бло щось тепле й зворушливе. На відміну від них, вона не думала про свою жіночність.
«Як тільки я закінчу з твоїм обличчям,» мовила вона, «спробуємо прогріти ультрафілетовою лампою. Наступний прийом буе післязавтра о 8:30.»
Після цього ми більше не розмовляли.
Вона скінчила. Я одягнув окуляри і вона увімкнула альтрафіолетову установку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „31“ на сторінці 4. Приємного читання.