Розділ «Тиріон»

«Надто багате, — подумав Тиріон, — надто гарне. Спокушати драконів завжди нерозумно.» Потонуле місто оточувало їх з усіх боків. Над головою пролетіла якась істота, плескаючи в тумані блідими шкірястими крилами. Карлик покрутив головою, намагаючись роздивитися, що воно таке, але істота зникла так само швидко, як і з’явилася.

Невдовзі в тумані попереду показалася пляма світла.

— Човен! — скричав голос за водою. — Хто ви такі?

— «Соромлива діва»! — загукав у відповідь Яндрі.

— «Синьовід»! Вгору чи вниз?

— Униз. Шкури та мед, пиво та сало.

— А ми вгору! Ножі, голки, мереживо, льон, пряне вино.

— Що чути зі старого Волантису? — гукнув Яндрі.

— Війна! — долетіла відповідь.

— Де? — закричав Гриф. — Коли?

— Почнеться на поворот року! — відповіли з туману. — Нієсос і Малакво дійшли згоди, і тепер слони показали смуги!

Голос стишився — човен потроху зникав удалині. Пляма світла зменшилася і пропала з очей.

— А чи розумно отак волати через туман до човна, якого ми навіть не бачимо? — запитав Тиріон. — Що як там пірати?

Досі з піратами їм щастило — човен прослизнув озером Чингал уночі, непомічений і недоторканий. Качур одного разу помітив коріб судна, про яке наполягав, що воно належить Уро Немитому. Але «Соромлива діва» була вище за вітром, і Уро — якщо то був Уро — не виявив до них цікавості.

— Пірати не заходять до Смутку, — мовив Яндрі.

— Смугасті слони? — пробурмотів Гриф. — Що ж це буде? Нієсос і Малакво змовилися? Але ж Іліріо заплатив тріархові Нієсосу стільки, що міг би купити його вісім разів з усіма бебехами!

— Золотом чи сиром? — докинув Тиріон.

Гриф розвернувся до нього.

— Якщо не вмієш різати туман своїм гострим язиком, то май ласку тримати його за зубами!

«Так, батечку, — трохи не відповів карлик. — Я мовчатиму. Дякую вам.» Він мало знав про волантинців, та йому здалося, що слони з тиграми мали поважну причину змовитися, коли йшлося про оборону від драконів. «Можливо, сирний король неправильно оцінив становище. Золотом можна купити людину, але вберегти її вірність — лише вогнем та залізом.»