Розділ 14

Франсон знизав плечима.

— Ми нічого не знаємо. Про персоналії — нічогісінько. Можна тільки припускати. Мусимо бути дуже обережні, самі розумієте. Аби не сполохати ще не впольоване. Дуже вам удячний. Ми розгадуємо загадку-складанку. Переважна більшість фрагментів безвартісна. Але про це ми дізнаємося, аж коли головоломку буде розгадано. Тому я зацікавлений дізнатися якнайбільше, якщо у вас будуть свіжі дані.

Він узяв капелюха, кивнув і пішов.

«А все це не таке-то й дурне, як здавалося спочатку,— подумав я. — Хоч би там як, а Стіг таки щось рознюхав. Немає диму без вогню. То там, то сям щось димить і загоряється, і навіть до мого друга Єнсона доходить, що Андерс Гольмстрем не такий чистий, як можна було гадати. Якщо, звичайно, Стіг має рацію.

А оці «дівки», що начебто ходили до Лейфа? Що це означає? Лише Лейфове парубкування чи щось інше? Може, він уже почав був торгувати наркотиками? А може, його колишня наречена, красуня Маргрет, мала з ним тісніші стосунки, ніж сама каже?»

Що далі, то все дужче заплутується. Якби так скористатися послугами приватного детектива? Втім, це, напевно, тільки на телебаченні вони такі хвацькі хлопці. Насправді ж ловлять, либонь, лише жонатих чоловіків на гарячому.

Я підійшов до телефону. Може, застану Інгрід.

— Алло!

— Можна панну Берґґрен?

— Хвилиночку.

Напевно, домашня прислуга. Капелюшок-каструля на аукціоні у Дандерюді.

— Слухаю вас.

— Це Юган Гуман. Спасибі за візит.

— Нема за що дякувати. Ти й склянки води не випив.

— Вчора ввечері я був у тебе.

— Так? Мене не було дома, я приїхала півгодини тому. Ти чогось хотів?

— Побалакати про Лейфа. Коли я прийшов без попередження, в домі нікого не було. Крім злодія.

— Злодія? Але ж сюди ніхто не забирався.

— Боюсь, що забирався. Коли я підійшов, хтось вискочив із будинку і перестрибнув через огорожу. Кухонне вікно було розбите, на всякий випадок я заліз через нього. Подивитися, чи ти, часом, не потерпіла.

— Гільдур казала, що в кухні розбите вікно. Але її вчора теж не було. Гадає, це вітер вибив, бо вона забула поставити вікна на защіпки. І, наскільки бачу, нічого не вкрадено. Ти цілком певен, що бачив когось? Чи не привиділося це тобі у темряві, поміж кущами й тінями?