TextBook — А коли ти дізнаєшся що-небудь про хлопчика?
— Нам небагато відомо про те, що трапилося в Арракіні, — сказав фримен і знизав плечима. — Хто знає?
— А у вас є способи дізнатися?
— Можливо, — фримен потер шрам біля носа. — Скажи мені, Зуфіре Хавате, що ти знаєш про велику зброю, застосовану Харконненами?
«Артилерія, — гірко подумав Хават. — Хто б міг уявити, що вони скористаються артилерією в дні силових щитів?»
— Ви кажете зараз про артилерію, яку вони застосували, щоб загнати наших людей у печери, — сказав він. — Теоретично… я знаюся на цій вибуховій зброї.
— Якщо людина дала себе загнати в печеру з одним-єдиним виходом, то вона заслуговує на смерть, — відрізав фримен.
— Чому ви запитуєте про цю зброю?
— Цього бажає Лієт.
«То ось що він хоче від нас?» — подумки запитав себе Хават і мовив:
— Ви прийшли сюди, щоб роздобути інформацію про великі гармати?
— Лієт захотів самостійно оглянути таку.
— Тоді вам просто треба піти й захопити її, — глузливо всміхнувся Хават.
— Так, — відповів фримен. — Одну гармату ми вже захопили. Сховали її, щоб Стілґар міг оглянути її для Лієта, та й щоб сам Лієт мав змогу подивитися на неї, якщо забажає. Але я сумніваюся: ця зброя не дуже хороша. Не надто придатна для Арракіса.
— Ви… захопили її? — перепитав Хават.
— То була гарна бійка, — відказав фримен. — Ми втратили тільки двох наших людей і пролили воду понад сотні їхніх.
«Біля кожної гармати стояли сардаукари, — подумав Хават. — Цей пустельний шаленець каже, що вони втратили тільки двох людей у бою із сардаукарами!»
— Ми б і цих двох не втратили, якби на боці Харконненів не билися ті, інші, — сказав фримен. — Серед них є дуже гарні бійці.
Один із Хаватових солдатів пошкандибав уперед, глянувши на фримена, який сидів на піску.
— Ви говорите про сардаукарів?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „24“ на сторінці 6. Приємного читання.