Розділ «39»

Глибоко в людській підсвідомості криється потреба в існуванні логічного всесвіту, що кориться законам логіки. Однак справжній усесвіт завжди на один крок випереджає логіку.

Принцеса Ірулан. Збірка речéнь Муад’Діба

«Доводилося мені сидіти перед багатьма правителями Великих Домів, але ніколи ще я не бачив настільки великої та небезпечної свині, як ця», — промовив сам до себе Зуфір Хават.

— Можеш бути відвертим зі мною, Хавате, — пробурчав Барон. Він відкинувся у своєму кріслі на підвісках, а заховані в складках жиру очі свердлили Зуфіра.

Старий ментат зиркнув униз на стіл, що стояв між ним і бароном Владіміром Харконненом; відзначив його розкішну структуру. Навіть це було важливим фактором, який треба враховувати, оцінюючи Барона. Так само, як і червоні стіни його приватної нарадчої кімнати чи ледь відчутний завислий у повітрі трав’яний запах, що маскував глибокий мускусний аромат.

— Ти ж не з простої примхи порадив мені попередити Раббана? — промовив Барон.

Жорстке обличчя Хавата зберігало відсторонений вираз, ніяк не виказуючи відразу, яку він відчував.

— Я підозрюю багато чого.

— Це правда. Що ж, я хотів би знати, яке місце займає Арракіс у твоїх підозрах щодо Салуси Секундус. Мені мало лише твого твердження, буцімто Імператор дратується, коли хтось намагається порівняти Арракіс із його таємничою планетою-в’язницею. Я передав застереження Раббанові лише тому, що посланець мав летіти саме на цьому гайлайнері, а ти сказав, що треба поквапитися. Гаразд. Але тепер я вимагаю пояснень.

«Він забагато патякає, — думав Хават. — Він не такий, як Лето, який міг пояснити мені все необхідне самим тільки вигином брови чи помахом руки. Зовсім не схожий він і на старого Герцога, який укладав ціле речення в інтонацію, з якою вимовляв одне-єдине слово. А цей — справжній бовдур! Знищити його означало б зробити послугу людству».

— Ти не вийдеш звідси, доки я не отримаю повного й чіткого пояснення, — промовив Барон.

— Ви надто спокійно говорите про Салусу Секундус, — сказав Хават.

— Звичайна виправна колонія, — відмахнувся Барон. — Туди відправляють найостанніших покидьків. Що ще нам потрібно знати про неї?

— Що умови проживання на цій планеті-в’язниці важчі, ніж будь-де в світі, — пояснив Хават. — Ви, мабуть, чули, що рівень смертності серед новоприбулих в’язнів становить понад шістдесят відсотків. Що Імператор практикує там найрізноманітніші форми гноблення. Чули про все це й ніколи не ставили запитань?

— Імператор не дозволяє Великим Домам інспектувати свою в’язницю, — прогарчав Барон. — Натомість він не зазирає до моїх темниць також.

— І будь-яка допитливість щодо Салуси Секундус… ем… — Хават приклав кістлявий палець до губ, — …не заохочується.

— Отже, він не пишається тим, що там робить!

Хават дозволив ледь помітній усмішці торкнутися його темних губів. Очі ментата спалахнули в сяйві світлокуль, коли він глянув на Барона.

— І вас ніколи не цікавило, звідки Імператор бере своїх сардаукарів?