Розділ «28»

Ми прийшли з Каладана — райського світу для нашої форми життя. Там нам не треба було вибудовувати рай для тіла чи свідомості — ми могли бачити його навколо нас повсюди. Але ми заплатили за це ціну, яку завжди платять за райські кущі — ми стали м’якотілими й утратили свій гарт.

Принцеса Ірулан. Розмови з Муад’Дібом

— Отже, ти і є великий Ґурні Галлек, — сказав чоловік.

Галлек стояв посеред круглої печери-приймальні перед контрабандистом, який сидів за металевим столом. Чоловік носив фрименський одяг, але очі в нього були не зовсім синіми, а це свідчило, що в його раціоні часто траплялася інопланетна їжа. Зала нагадувала головний центр управління космічного корабля — мережі зв’язку й оглядові екрани вкривали вигнуті під тридцять градусів стіни. До них прилягали системи дистанційного вогню й запаси артилерійської зброї. Здавалося, письмовий стіл також був частиною стіни, вигинаючись дугою.

— Я Стабан Туек, син Есмара Туека, — представився контрабандист.

— Тоді я тобі маю дякувати за надану допомогу, — промовив Галлек.

— Ах, ця вдячність… — відказав чоловік. — Сідай.

Корабельне ковшоподібне крісло висунулося зі стіни біля екранів, і Галлек, зітхнувши, опустився в нього — й відчув одразу, наскільки втомився. Він побачив своє відображення в темній поверхні екрана біля контрабандиста й похмуро втупився у зморені риси власного обличчя. Атраментовий шрам викривився.

Галлек відвернувся від відображення й поглянув на Туека. Він бачив родинну схожість у рисах контрабандиста — важкі батькові надбрівні дуги, наче з каменю витесані щоки та ніс.

— Твої люди сказали, що твій батько загинув — його вбили Харконнени, — сказав Галлек.

— Або Харконнени, або зрадник із ваших, — відповів Туек.

Гнів різко переважив утому Галлека. Чоловік випростався й запитав:

— Ви можете назвати ім’я зрадника?

— Ми не зовсім упевнені.

— Зуфір Хават підозрював леді Джессіку.

— Он як, Бене-Ґессеритську відьму… можливо. Але тепер Хават — полонений Харконненів.

— Я чув про це, — Галлек глибоко вдихнув. — Виходить, що попереду в нас іще багато вбивств.

— Ми не робитимемо нічого, що б привертало увагу до нас, — відказав Туек.

Галлек заціпенів.