— Боягузи! — проскрипів фримен біля Хавата.
Військовий транспортер наблизився до синьої плями — мертвих тіл. Його крила повністю розкрилися й почали махати, аби швидше загальмувати.
Увагу Хавата привернув сонячний спалах на металі десь із півдня. ’Топтер, склавши по боках крила, різко пішов на зниження, пікіруючи з увімкненим мотором. Золотим спалахом на тлі темного, сріблясто-сірого неба горіли його супутні струмені. Неначе стріла, ’топтер полетів на військовий транспортер, не захищений щитом через стрілянину лазерами навколо — і впав прямісінько на нього.
Вогнисте ревіння прокотилося котловиною. З навколишніх скель полетіли каменюки. Помаранчево-червоний гейзер здійнявся з піску в небесну височінь там, де були транспортер і супровідні ’топтери — усе зайнялося полум’ям.
«Це ж був фримен, який злетів на захопленому ’топтері, — подумав Хават. — Він свідомо пожертвував собою, щоб знищити транспортер. Велика Матір! Які ж вони, ці фримени?»
— Рівноцінний обмін, — сказав фримен біля Хавата. — У транспортері мало бути зо три сотні осіб. Тепер потрібно подбати про їхню воду й придумати, як захопити ще один ’топтер.
Він ступив крок із їхньої схованки під скелями.
Дощ із блакитних мундирів посипався зі скелі, що нависла над ними — солдати повільно спускалися на силових підвісках. Миті вистачило, аби Хават устиг побачити, що це сардаукари, на обличчях яких палає бойове шаленство. Їхні щити вимкнено, а в руках вони тримали ножі й паралізатори.
Кинутий ніж пронизав горло Хаватового сусіда-фримена, відкинувши його назад і перевернувши обличчям донизу. Хаватові вистачило часу лише на те, щоб витягнути свого ножа, перш ніж темрява паралізатора накрила його.
25
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „24“ на сторінці 12. Приємного читання.