Розділ «24»

Фріс звів погляд на Максима. Той відповів коротким кивком.

Дворецький вийшов.

— Місіс Денверз — це ваша економка? — поцікавився полковник Джуліан.

— А до того ж близька подруга Ребекки, — відказав Февелл. — Вона роками була поруч із нею ще до того, як Ребекка вийшла заміж, і практично виростила її. Ось побачите, Денні — свідок геть іншого гатунку. Це вам не Бен.

До бібліотеки повернувся Френк.

— Вклали Бена в ліжечко? — закинув йому Февелл. — Нагодували вечерею й назвали хорошим хлопчиком? Цього разу вашій профспілці буде не так просто.

— Сюди йде місіс Денверз, — пояснив полковник Джуліан. — Февелл думає, що вона йому чимось допоможе.

Френк поглянув на Максима. Полковник це помітив. Я побачила, як він міцно стиснув губи. Мені це не сподобалося. Мені це геть не сподобалося. Я почала гризти нігті.

Ми всі чекали, дивлячись на двері. Урешті-решт до кімнати зайшла місіс Денверз. Можливо, так сталося через те, що зазвичай я бачилася з нею віч-на-віч, і тому вона завжди здавалася мені високою й довготелесою, проте тепер вона ніби поменшала, зсохлась; я зауважила, що на Февелла, Френка та Максима їй доводилося дивитися знизу. Вона стала при дверях, склавши руки поперед себе, і по черзі переводила погляд з одного на іншого.

— Доброго вечора, місіс Денверз, — привітався полковник Джуліан.

— Доброго вечора, сер, — відказала вона.

Це був той самий старий, мертвий, механічний голос, який мені так часто доводилося чути.

— Перш за все, місіс Денверз, я хочу у вас про дещо запитати, — сказав полковник. — Мене цікавить таке: чи було вам відомо про стосунки покійної місіс де Вінтер і містера Февелла?

— Вони були двоюрідні брат і сестра, — відповіла місіс.

— Я не мав на увазі їхніх кровних зв’язків, місіс Денверз, — мовив полковник Джуліан. — Я говорю про дещо ближчі стосунки.

— Боюсь, я не розумію, сер, — сказала місіс Денверз.

— Ой, годі тобі, Денні, — проказав Февелл. — Ти збіса добре знаєш, до чого він хилить. Я вже розповів полковнику, однак, схоже, він мені не вірить. Ми з Ребеккою багато років жили разом, адже так? Вона ж кохала мене, хіба ні?

Якусь мить місіс Денверз дивилася на нього мовчки, і, на мій подив, у її погляді промайнула зневага.

— Ні, — відказала вона.

— Слухай, ти, стара дурепо… — почав Февелл, проте місіс Денверз його урвала.