Розділ «7. Статистика енергетичного та виробничого устаткування підприємств»

Устаткування резервне - різниця кількості одиниць встановленого устаткування й устаткування, призначеного для роботи за планом.

Устаткування, що фактично працювало протягом всього або частини звітного періоду.

Устаткування, що простоює - різниця між устаткуванням, призначеним для роботи за планом, і тим, що фактично працює, тобто ті машини (з призначених для роботи), які не функціонували протягом усього періоду.

Устаткування, надлишкове для певного підприємства за кількістю, конструкцією або за технологічним призначенням.

Крім того, з невстановленого устаткування необхідно виділяти устаткування, що знаходиться у плановому ремонті й очікує ремонту.

Рис. 7.2. Групування машин за експлуатаційними ознаками

Для аналізу кількості робочих машин, які має в своєму розпорядженні підприємство протягом певного періоду, недостатньо відомостей про кількість устаткування на окремі дати, оскільки надходження і вибуття машин відбувається нерівномірно. Для цього необхідні дані про середньооблікову кількість одиниць устаткування. Зазвичай середнє арифметичне обчислюється за даними про кількість машин на перше і останнє числа періоду.

Якщо, наприклад, інвентарний склад машин на 1 червня становив 620 одиниць, а на 1 липня - 634 одиниці, то середньооблікова кількість буде-= 627 одиниць.

Неточність такого розрахунку очевидна. 14 одиниць могли надійти 29 червня, тобто працювати тільки один день. У цьому випадку дані про парк машин підприємства виявилися б перебільшеними. І навпаки, якщо нове устаткування надійшло на підприємство на початку періоду, то дійсна середньооблікова чисельність машин була б занижена.

Тому середньооблікову кількість парку машин слід розраховувати на підставі даних про облікову кількість парку за кожен день періоду за формулою

де С - облікова кількість машин; пд - кількість днів у періоді.

Щоб оцінити виробничі можливості підприємства, потрібно знати не тільки кількість наявного устаткування, а й потужність (продуктивність) робочих машин.

Розрізняють потенційну і фактичну потужність виробничого устаткування. Потенційна потужність машини дорівнює граничному навантаженню, з яким вона може працювати тривалий час без збитків для себе. Фактична потужність вимірюється продукцією, фактично виробленою за одиницю часу.

Виробниче устаткування розрізняють не тільки за його зв'язком з технологічним процесом і конструктивними особливостями, а і за характером виконуваної роботи: у деяких випадках на одних і тих же верстатах виконуються різні операції і виготовляється різна продукція. Тому вивчення продуктивності робочих машин в одиницях продукції, яка виробляється, є складнішим, ніж силових машин (двигунів), кінцевий результат яких - вироблена або трансформована енергія одного і того ж вигляду (електрична, механічна, теплова). У машинобудівній промисловості разом з вимірюванням потужності виробничого устаткування в одиницях однорідної продукції, що виробляється ними, для універсальних машин, що виробляють різнорідні вироби, застосовують зведення різновимірної продукції за умовними показниками (нормами) витрат енергії.

В окремих галузях промисловості потужність виробничого устаткування може визначатися за кількістю робочих знарядь машини або за розмірами її робочих елементів. Так, потужність прядильних машин виражається кількістю веретен, потужність мартенівських печей - площею череня (у м2). Потужність парового молота вимірюється не тільки кількістю ударів за одиницю часу, а і масою частин, що падають.

Робоча потужність устаткування залежить не лише від його конструктивної досконалості, а й від стану машин.

Деяке уявлення про стан виробничого устаткування можна одержати на підставі даних про середній вік парку машин, який обчислюється за формулою середнього арифметичного зваженого

де х - вік устаткування, років;/- кількість одиниць устаткування певної вікової групи.

Вік устаткування можна визначити двояко: з моменту виготовлення машини ("фізичний") або з моменту її встановлення (монтажу) на певному підприємстві.

Вдалим показником стану машин є клас точності. Якщо верстат за паспортом має другий клас точності, а фактично може належати тільки до четвертого класу, то ця розбіжність є характеристикою фізичного зносу певного виду устаткування.