Розділ «7. Статистика енергетичного та виробничого устаткування підприємств»

Визначимо показники використання корисного об'єму печей у середньому на заводі за фактичними і номінальними фондами часу роботи за такими даними. За рік металургійним заводом виплавлено 5800 тис. т переробного і 120 тис. т ливарного чавуну (табл. 7.2).

Таблиця 7.2. Вихідні дані для розрахунку

Коефіцієнт для перерахування ливарного чавуну у переробний -1,2. Коефіцієнт використання корисного об'єму доменної печі:

Основним показником, за допомогою якого оцінюють ступінь використання мартенівської печі, є кількість сталі, одержаної з 1 м2 площі полу за добу. Його розраховують шляхом ділення кількості тонн виплавленої сталі на кількість метро-діб.

При обчисленні цього показника час роботи мартенівської печі може бути виражений або календарним, або номінальним, або фактичним.

Показником використання електросталеплавильних печей є середньодобова виплавка сталі в тоннах на 1000 кіловольт-ампер-діб встановленої потужності трансформаторів. Визначається шляхом ділення кількості виплавленої сталі на календарну кількість кВ А-діб.

Рівень використання прокатних станів характеризується їх продуктивністю за одну годину фактичної роботи (або за одну номінальну годину). Номінальним часом прокатного стану вважають повний календарний час за мінусом вихідних і святкових та днів, витрачених на плановий ремонт.

У ткацькому виробництві інтенсивність використання ткацького верстата характеризується двома показниками: коефіцієнтом використання ширини рами ткацького верстата (відношення ширини тканини до ширини рами верстата) і коефіцієнтом використання устаткування за кількістю ударів батана (відношення фактичної кількості ударів батана до кількості ударів, зазначеної в паспорті ткацького верстата). Для того, щоб визначити ступінь інтенсивного використання ткацького верстата, необхідно ці показники перемножити.