Завдання: розглянути основні положення теорії асертивності, що дозволяють розрізняти асертивність, агресивність та сором'язливість; розвинути вміння відкрито й прямо висловлювати свої думки і почуття.
Вправа "Імпульс"[4]
Група стає в коло і тримається за руки. Ведучий "запускає імпульс": стискає руку сусіда праворуч, той передає потиск далі. Темп прискорюється, ведучий може подати сигнал в обидва боки.
Вправа "Виправдай позу"[5]
Учасники рухаються по кімнаті. За командою всі завмирають в якійсь позі (як у дитячій грі "Море хвилюється"). Потім кожен по черзі, "оживаючи", повинен виправдати свою позу, тобто виконати дію, що пояснює положення його тіла.
Психологічний коментар: формування навичок контролю напруги м'язів, розкріпачення, створення довірливої атмосфери для подальшої роботи.
Вправа "Три способи поведінки"[6]
Учасники розігрують сценки конфліктних ситуацій, в яких їм дається завдання вести себе відповідно до одного зі стилів поведінки: сором'язливо (говорити винуватим тоном, тихим голосом, погоджуватися із запереченнями співрозмовника), впевнено (говорити спокійно, помірковано-голосно, дивлячись прямо на співрозмовника, наполегливо викладати свої вимоги і при необхідності повторювати їх, не вдаватися до звинувачень і погроз), агресивно (говорити голосно, енергійно жестикулювати, вимагати, наказувати, погрожувати). Кожна сценка програється тричі (1-2 хвилини на повтор), у парах. Один із партнерів веде себе відповідно до якого-небудь стилю, інший – так, як вважає за потрібне.
Психологічний коментар: демонстрація впевненої поведінки в конфліктній ситуації шляхом порівняння з іншими стилями. Тренування впевненої поведінки. Обговорення та усвідомлення плюсів і мінусів кожного зі стилів поведінки.
Вправа "Оптимальні варіанти"[7]
Учасники об'єднуються в групи по 3-4 особи. Їм пропонують конфліктні ситуації: 1) Ти купив плеєр, приніс додому, а він не працює. Попросив замінити в магазині, а там сказали, що замінити не можуть; 2) Ти стоїш у черзі, і раптом якийсь хлопець з дівчиною стають прямо перед тобою, ніби так воно і треба; 3) Ти домовився з друзями піти на дискотеку з нагоди дня народження, а мама каже: "Нікуди ти не підеш проти ночі, маленький ще!"; 4) Ти купив у магазині півкілограма ковбаси, приніс додому і тут виявив, що вона несвіжа. Ти повертаєшся в магазин, віддаєш продавцю ковбасу і чек та просиш повернути гроші за неякісний товар. А вона відповідає: "Нічого не знаю, у нас усі продукти свіжі. Ви купили це в іншому місці". Завдання учасників – продумати, прорепетирувати і продемонструвати сценки щодо оптимальних (тобто, які дозволяють досягти мети з найбільшою ймовірністю і з найменшими затратами сил) варіантів впевненої, агресивної і сором'язливої поведінки стосовно кожної ситуації.
Психологічний коментар: підвищення гнучкості в різних ситуаціях, демонстрація типів поведінки та особливостей того, що залежно від ситуації можуть бути різні оптимальні стратегії поведінки.
Вправа "Агресивний і соромязливий"[8]
Вправа виконується в трійках. Той, хто починає її, робить який-небудь рух, що сам по собі є нейтральним, не свідчить про ворожість стосовно оточуючих або про звинувачення їх у чому-небудь (наприклад, опускає голову).
Завдання двох інших учасників наступні: один із них тлумачить ці дії таким чином, як могла би вчинити агресивна людина, другий – так, як сором'язлива. Наприклад: "Він опустив голову і ховає погляд – значить, у чомусь винен переді мною, а якщо так – треба його провчити!" Або "Він опустив голову, щоб я не зустрівся з ним поглядом, – напевно, я перед ним винен, і глянути йому в очі мені було б дуже соромно!" Доцільніше організувати цю вправу таким чином, щоб кожна з трійок працювала послідовно, на очах у всієї решти групи.
Психологічний коментар: демонстрація неоднозначності сприйняття одних і тих же дій людини залежно від установок. Зазвичай, учасник приписує іншим саме ті наміри, якими керується сам, навіть якщо їх поведінка не дає будь-яких підстав на це.
Обговорення. Які враження у вас виникли, коли ви самі брали участь у цій вправі і спостерігали її збоку? Виходячи з чого, люди, зазвичай, вирішують, як саме тлумачити дії оточуючих? Наведіть життєві приклади, коли різні люди розуміють одні й ті ж дії протилежним чином. Які висновки ви зробили для себе? Варто звернути увагу на те, що в ігровій ситуації ми починаємо міркувати за інших, і, як правило, помиляємося у своїх судженнях.
Вправа "Купе поїзда"[9]
Учасники діляться на групи по чотири особи. Їм пропонують ситуацію: "Ви опинилися в одному купе поїзда. Ніхто не знайомий один з одним. Необхідно познайомитися і зав'язати розмову". Учасники заздалегідь не продумують діалог, а лише обумовлюють, в якому напрямку вони їдуть. Кожна група по черзі програє свій етюд, після чого проводиться спільне обговорення. Спочатку самі учасники аналізують свої дії: чи легко було встановлювати контакт, з ким з учасників легше, з ким важче, що цьому сприяло, хто був найбільш активним, відкритим, хто йшов на контакт і чому тощо. Потім аналіз проводять спостерігачі, висловлюючи свою думку, роблячи зауваження.
Психологічний коментар: ця вправа спрямована на формування навичок встановлення контактів, враховуючи індивідуальні особливості співрозмовника та умови спілкування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тренінг асертивності включає 6 занять“ на сторінці 3. Приємного читання.
