Основним завданням соціально-психологічного тренінгу є стимулювання дій суб'єкта, спрямованих на зміну власної поведінки. Тому важливим на цьому шляху етапом стає зміна смислових настанов особистості, викликаних мотивом діяльності, у вигляді готовності, тенденції до збереження спрямованості даної діяльності в цілому[7].
Суб'єктивно зміна смислових настановлень проявляється як розширення кругозору або усвідомлення чогось нового. Зміна настанов стає першим поштовхом до оволодіння новими варіантами поведінки. При цьому "Я" виступає як зміст, що усвідомлюється та освоюється, тобто є об'єктом власного розвиваючого впливу людини. Опанування будь-якими новими знаннями передбачає певні зусилля стосовно організації пізнавальної діяльності в такий спосіб, щоб стало можливим як використання вже надбаних знань, так і поява нових – "зона найближчого розвитку". Отже, участь у тренінгу особистісного зростання дозволяє впорядковувати і розширювати ставлення до світу, до себе і собі подібних – створювати нову зону найближчого розвитку.
Одержання нових знань є наступним етапом на шляху трансформації людиною своєї поведінки в бік її більшої адекватності й ефективності. Однак саме по собі усвідомлення необхідності зміни і формування нових смислових настанов не є достатньою умовою для реальної зміни поведінки. Справжня трансформація стає очевидною тоді, коли змшені елементи поведінки, засвоєні особистістю і, отже, стають довільними й усвідомленими.
Заключний етап – модифікація поведінки учасників групи задля максимального наближення до еталону та закріплення його у внутрішньому плані. У поведінковій психології це досягається через диференціацію підкріплення – позитивне підкріплення успішної поведінки та руйнування старих штампів. Психоаналітичні групи на завершальній стадії "звільняються" від тиску неефективних сценаріїв та інших конструктів несвідомого. У гуманістичній психології спеціально обговорюються і закріплюються основні принципи самоактуалізованої поведінки. Ведучий у процесі тренінгу виокремлює успішні техніки поведінки в інтрапсихічному плані, переводить їх у план інтерїісихічний і допомагає учасникам змінювати їх інтрапсихічний план, що формує нову поведінку. При виконанні всіх пунктів цієї схеми учасники тренінгу не тільки оволодівають, але й присвоюють собі процедури досконалої поведінки[8]. Результати практичних досліджень демонструють, що соціально-психологічний тренінг (зокрема, тренінг особистісного зростання) змінює світогляд його учасників у пункті сприйняття спілкування: людина починає усвідомлювати можливість довільного оволодіння власною поведінкою та реакціями з використанням набутого іншими людьми досвіду як опосередкованих знарядь.
Тренінг особистісного зростання стимулює аналітичну активність, озброює учасників інструментами і прийомами аналізу та наочно демонструє перевагу таких підходів. Соціально- психологічний тренінг як структурована опосередковуюча дія закладає механізм цілеспрямованого самовдосконалення. У своїх відгуках учасники називають це "стимулом, поштовхом до самовдосконалення".
Варто відзначити, що формування нової поведінки в інтерпсихічному плані не означає однозначної видозміни поведінки і реакцій. Для того, щоб сталися стійкі зміни в поведінці і реакціях учасників, які пройшли тренінг, необхідно не просто оволодіти, але й присвоїти нові форми поведінки. Між знанням про те, як здійснювати ту чи іншу дію, і включенням цієї дії у свій постійний поведінковий арсенал зяє прірва.
Процес тренінгу особистісного зростання в межах будь-якої теоретичної парадигми має три ключові етапи[9]:
• виведення з внутрішнього плану в зовнішній неконструктивних елементів і моделей поведінки;
• побудова моделей ідеальної поведінки у зовнішньому плані;
• модифікація поведінки учасників тренінгової групи в бік максимального наближення до еталону й закріплення його у внутрішньому плані;
• останній етап можна поділити на два підетапи: 1) модифікація; 2) закріплення. Дехто з тренерів не враховує останнього підетапу або не надає йому належної уваги, що негативно позначається на результатах тренінгу.
На відміну від бізнес-тренінгів і тренінгів навичок, тренінги особистісного зростання передбачають, що значна частина змін у їх учасників виникає після закінчення тренінгу в межах спільно створеної самим учасником і ведучим зони найближчого розвитку. Ключова роль у цьому процесі належить тренеру[10].
Під час тренінгу особистісного зростання використовують такі методи, як групова дискусія, рольова гра, психогімнастичні і медитаційні вправи.
Групова дискусія – один із провідних методів. Це безперервний, нерегламентований обмін думками, судженнями, упродовж якого створюється можливість рефлексії своїх неусвідомлених проблем, внутрішніх суперечностей, що спричиняють труднощі у спілкуванні. Тематика дискусій визначається так, щоб вона занурювала учасників у світ актуальних для них проблем життя і діяльності. У процесі цієї роботи важливий не стільки результат вироблення якоїсь остаточної точки зору з обговорюваного питання, скільки сам процес участі, в ході якого відточується техніка комунікації, підбираються індивідуальні способи поведінки в групі[1].
Психогімнастика – це сукупність вправ у формі гри, використання яких носить багатоцільовий характер. Вправи психогімнастики використовують як для дітей, так і для дорослих, частіше у форматі тренінгу. Це завжди групові заняття, що припускають прояв емоцій, переживань, проблем за допомогою міміки і рухів. У широкому сенсі завданнями психогімнастики є пізнання і корекція особистості людини. Більш докладно мета такого тренінгу може бути розписана наступним чином: зниження напруги учасників тренінгу; зняття заборон і страхів; розвиток уваги; скорочення емоційної дистанції між учасниками заняття; розвиток чутливості до власних рухам і активності інших людей; формування здібностей до вираження власних почуттів і емоцій і розуміння почуттів інших людей без словесного вираження.
Вправ психогимнастики існує маса, але існує схема, якої дотримуються при складанні програми тренінгу. Так, підготовча частина включає перші заняття, до яких як правило, входять вправи спрямовані на розвиток уваги. Далі йдуть вправи на зняття напруги і скорочення емоційної дистанції. У перші заняття тренінг може складатися тільки з вправ підготовчої частини:
• гімнастика з запізненням – усі повторюють за одним з учасників групи будь-яку гімнастичну вправу, з відставанням від ведучого на один рух, поступово збільшуючи темп вправи;
• передача ритму по колу – усі учасники групи повторюють услід за однією людиною заданий ритм, плескаючи в долоні;
• передача руху по колу – один з членів групи починає рух з уявним рухом так, щоб його можна було продовжити сусідом, поки предмет не обійде всю групу;
• дзеркало – група розбивається на пари і кожен повторює рухи свого партнера;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тренінги особистісного росту“ на сторінці 2. Приємного читання.
