Слово "відкрита" у назві студійної групи означає відсутність постійного складу. На будь-якому етапі до групи можуть приєднатися нові учасники. "Студійною" групу називають тому, що умови її роботи чимось нагадують художню студію; є однією з найбільш ранніх форм арттерапевтичної роботи; як правило, припускає використання недирективного підходу – максимум "свободи" кожному учаснику, врахування його індивідуальних особливостей. Заняття в таких групах проводять від одного до декількох разів у тиждень. Тривалість сесій варіює в середньому від півтора до двох з половиною годин.
Аналітична закрита група орієнтована, в основному, на роботу з неусвідомлюваними психічними процесами її учасників. Це комплексний вид роботи, що сполучає у собі як образотворчу діяльність клієнтів, так і вербальну комунікацію. Групові аналітичні сесії дуже динамічні і передбачають на різних стадіях глибоке занурення учасників у самостійну роботу та колективне обговорення. Учасників відрізняє високий рівень незалежності й вміння зберігати власну ідентичність. Вони мають можливість самостійно контролювати свої дії, а іноді й перебіг групової роботи, вирішуючи, в якій формі і коли в неї включатися. Група розрахована, головним чином, на роботу з особами, що мають певні психологічні чи соціальні проблеми; з сім'ями, різними невеликими співтовариствами людей, об'єднаними за якою-небудь ознакою (расовою, етнічною, статевою, віковою тощо), у роботі з правопорушниками, ряді випадків з особами, що проходять лікування від алкогольної чи наркотичної залежності.
Тематично орієнтована група порівняно зі студійною й аналітичною, як правило, припускає великий ступінь структурованості, що досягається, головним чином, за рахунок використання тем, які торкаються загальних інтересів і проблем учасників. У більшості випадків тематично орієнтовані групи є напіввідкритими: деякі учасники на певному етапі можуть залишати групу, у будь-який момент вона може поповнюватися новими людьми. Група структурується не тільки за рахунок використання тем, що мають характер індивідуальних або групових "завдань" з відповідними інструкціями щодо їхнього виконання, але й завдяки розподілу загального часу сесій на окремі етапи:
• введення і "розігрів" (займає приблизно від 10 до 25% часу сесії);
• образотворча діяльність – "виконання" теми (від ЗО до 40%);
• обговорення і завершення сесії (від 35 до 40%).
У деяких випадках тему обирають або пропонують самі учасники групи, а згодом приступають до її "розкриття" та "розробки" за допомогою образотворчих засобів, як правило, не розмовляючи. Передчасні оцінки робіт один одного небажані, оскільки можуть вивести автора зі стану занурення у творчий процес і перешкодити щирому прояву його почуттів.
Особливим і цікавим різновидом арттерапїі є ігротерапія. Головне значення гри полягає в тому, що завдяки особливим ігровим прийомам людина моделює взаємодію з довкіллям та людські стосунки, засвоює мотиви людської діяльності. На основі цього формується прагнення до суспільно важливої діяльності, що стає основним моментом готовності до навчання та трудової діяльності. Як писав 3. Фрейд, "найулюбленіша і всепоглинаюча діяльність – це гра. Можливо, ми можемо сказати, що в грі кожна дитина подібна до письменника, який створює свій власний світ, або, інакше, влаштовує цей світ так, як йому більше подобається. Було б неправильно сказати, що він не приймає свій світ всерйоз, навпаки, він ставиться до гри дуже серйозно і щедро вкладає в неї свої емоції"[13].
Під час ігротерапії стосунки з людиною пристосовані до її можливостей, рівня психічного розвитку. Саме це забезпечує позитивний терапевтичний ефект. Метою ігротерапії є надання особистості можливості виявити свої приховані хвилювання, самостійно вирішити власні проблеми, відображати почуття дитини в тій атмосфері, в якій вона несе відповідальність за свої вчинки.
Казкотерапія – метод арттерапії, система передачі життєвого досвіду, що дозволяє особистості вийти за рамки звичайного життя, в доступній формі вивчати світ почуттів і переживань, ідентифікувати себе з певним персонажем і, таким чином, подивитись на свої проблеми збоку. Казкотерапія уможливлює вирішення таких основних завдань, як корекція мовлення, розвиток дрібної моторики рук, активізація процесів мислення[14].
Отже, методи арттерапії використовують як засіб реставрації почуттів, гідності, набуття стресотолерантності, реабілітації та реадаптації дітей з порушеннями психофізичного розвитку.
Тренінг спілкування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція» автора Балахтар В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми арттерапевтичної роботи“ на сторінці 2. Приємного читання.
