РОЗДІЛ II. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ В РЕПОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Ресурси для розвитку санаторно-курортного комплексу України нині с унікальними у світі. Держава володіє практично всіма видами відомих людству ресурсів для лікування й відновлення – від найбільшої кількості лікувальних грязей до унікальних на планеті, за хімічним складом і обсягами, мінеральних лікувальних вод. Окремі лимани мають по 15-19 млн. тонн сульфідних грязей, а таких лиманів в країні більше десятка. Є і власне "Мертве море", Сиваш, який в рекреаційно-туристичному відношенні практично неосвоєний. Наявні чудові природні умовами для сімейного і дитячого літнього відпочинку на Азовському морі. Ці конкурентні переваги в різних видах економічних ресурсів можна продовжувати практично безкінечно. Проте найбільшою проблемою та гальмом для туристично-рекреаційного комплексу залишається низький рівень розвитку туристичної інфраструктури, відсутність реклами та не сформованість українського туристично-рекреаційного бренду.

Сьогодні в Україні розроблена стратегія розвитку туристичної галузі країни. Успішно реалізується Державна програма розвитку туризму. Здійснюються заходи, спрямовані на поступове запровадження безвізового режиму (реалізовані Євробачення, Євро – 2012, прикордонне співробітництво, зона "Буковель" тощо). Проводиться велика робота зі здійснення інтеграції України у світовий туристичний ринок. В той же час у сфері туризму є ціла низка проблем: а) невизначеність з курортною сферою на державному рівні. Незважаючи на стабільне збільшення числа відвідувачів переважно за рахунок приватного сектора, санаторно-курортна система продовжує перебувати у стані стагнації; б) недостатність фінансування розвитку галузі; в) відсутність сприятливих умов для залучення інвестицій.

Центральним і місцевим органам влади з питань рекреації і туризму в найближчий термін необхідно вирішити масштабні завдання щодо: 1) створення сприятливих умов для залучення інвестицій; 2) забезпечення стимулювання розвитку туризму в депресивних регіонах; 3) створення декілька сотень тисяч постійних та тимчасових робочих місць; 4) запровадження реальних механізмів стимулювання будівництва і реконструкції готелів та інших об'єктів туристичної та курортно-рекреаційної сфери; 5) реалізація комплексу заходів для розвитку масового внутрішнього туризму; сприяння розширенню діяльності міжнародних готельних мереж; 6) використання пам'яток культурної спадщини для розвитку інфраструктури туризму; 7) подальшого спрощення процедури отримання в'їзних віз в Україну аж до повної відміни візового режиму щодо туристів з країн ЄС, США та інших економічно розвинутих держав світу; 8) створення прозорого та цивілізованого туристичного і курортного ринку. Виконання зазначених завдань дозволить перетворити туристичну й курортну галузь на вагоме джерело наповнення державного бюджету.

Слід відзначити, що перші три блоки (І – Ш) пріоритетів складають структурний каркас сучасної економіки України. Дослідження ж вище зазначених напрямів і проблем структурної перебудови та пріоритетів економічного зростання в Україні, наводить на думку про те, що дані тенденції стають реальними лише за рахунок реалізації політики "трьох і": інновацій, інвестицій, інтеграції. Інновації – забезпечать технологічне вдосконалення, модернізацію економіки, дозволять виробляти конкурентоздатну продукцію без завдання шкоди зовнішньому природному середовищу, зменшать залежність України від вичерпних енергетичних ресурсів, тощо. Інвестиції – тісно пов'язані з інноваціями, передбачають залучення фінансових ресурсів з внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування на розвиток пріоритетних галузей економіки України, в першу чергу тих, які розвиватимуться на інноваційній основі. Інтеграція – багатовекторна співпраця України з провідними країнами світу, рівноправне входження України в світове співтовариство на правах економічного та політичного партнерства, що дозволить використовувати провідний світовий досвід у вирішенні нагальних суспільних проблем.

Враховуючи вище окреслені позиції, можна сказати, що йдеться про формування new Ukrainian society, Ukrainian brand, Ukraine-corporation, тобто країни, що діє як велике, але єдине і цілеспрямоване товариство, як держава інноваційного прогресивного, соціально орієнтованого розвитку з активним урядом і національно-відповідальною елітою, які вважають швидке економічне зростання своєю першочерговою метою. При цьому мають бути враховані новітні глобальні тенденції, що визначають перспективи світової економіки, зокрема, економічна стагнація традиційних промислових лідерів (у тому числі ЄС), піднесення світового Півдня, прискорення процесів регіональної економічної інтеграції, як альтернативи глобальній конкуренції тощо. Очевидно, що чинниками вибору для України (особливо в найближчій перспективі) будуть використання природно-ресурсного (з обмеженням по екології і національній безпеці), трудового і транзитного потенціалів. Багатовекторність суспільного розвитку України передбачає входження, як до ланцюгів, орієнтованих на економіки світового Півдня, які швидко зростають, що дає більше шансів для вирішення завдань неоіндустріалізації України, так і до європейської інтеграції. Проте, європейський вектор вимагає реальних дій та реформ, а деякі вчені, економісти, геополітики вважають що цей напрямок на сьогодні обтяжений уповільненням економічного зростання й загостренням міжцивілізаційних суперечностей.

Під неоіндустріалізацією розуміється структурна модернізація економіки України з урахуванням нових вимог і завдань в умовах необхідності посилення конкурентоспроможності держави на міжнародному рівні. Така модернізація ґрунтується на інтеграційних процесах і орієнтована на усунення диспропорцій між добувними і переробними галузями.

Очевидно, що Україні важливо враховувати весь комплекс указаних обставин і не протиставляти одні вектори розвитку іншим. На порядку денному – політика "відкритих дверей", коли країна в цілому та її промисловість, за прикладом успішних розвинених держав, є відкритими для взаємовигідного співробітництва як з краї нами СНД, так і ЄС, як Азії, так і Європи, Америки й усього світу.