РОЗДІЛ II. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ В РЕПОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

8.4. Тенденції структурних змін національної економіки та пріоритети економічного зростання в Україні

Одним з пріоритетів соціально-економічного реформування в Україні є модернізація структури національної економіки та її зростання. Ефективна структура економіки, яка відповідатиме соціально-орієнтованій моделі сталого економічного зростання і грунтуватиметься на використанні, як конкурентних переваг країни у світовому поділі праці, так і економічних переваг кооперації, стане гарантом незалежності будь-якої країни і запорукою її динамічного розвитку.

У структурі економіки відбуваються постійні зміни. Так, останнім часом змінилася структура зайнятості населення, продовжувала зменшуватися частка зайнятих у промисловості. Зросла частка зайнятих у роздрібній та оптовій торгівлі, фінансових послугах, харчовій промисловості. Частка сільського господарства зросла за рахунок осіб, зайнятих в особистих селянських та фермерських господарствах. Проте структура зайнятості населення України суттєво відрізняється від структури зайнятості населення країн розвинутої економіки.

За даними Держслужби статистики, наприкінці 2013 р. у промисловості України було зареєстровано 50,3 тис. активних підприємств (різних організаційно-господарських і правових форм). З них майже 84% належать до переробної промисловості і 4% – до видобувної. Решта (12%) – це підприємства, які виробляють і постачають енергетичні ресурси для виробничої сфери та населення. За загальною кількістю підприємств промисловість, як вид економічної діяльності, поступається сільському, лісовому та рибному господарству, сферам адміністративного та допоміжного обслуговування, оптової та роздрібної торгівлі, надання інших видів послуг. Вирішальним у цьому є чинник зростання підприємництва на базі малих і середніх підприємств переважно у названих сферах.

Тенденція скорочення обсягів промислового виробництва триває (рис. 8.3, табл. 8.3), так що Україна поступово втрачає конкурентні позиції не тільки порівняно з розвиненими країнами, але й з найближчими сусідами, такими як Росія та Білорусь.

Рис. 8.3. Динаміка промислового та с/г виробництва в Україні (%, до попереднього року)

Джерело: Складено за даними Держслужби статистики України (ukrstat.gov.ua)

Загальне зменшення обсягів промислової продукції склало 4,3% при деяких відмінностях по окремих галузях (видах) промислової діяльності та регіонах. Збільшення обсягів продукції було характерне для сільського господарства, особливо для його тваринницьких галузей. Певну стабільність продемонстрував добувний сектор (у 2013 році приріст 0,6% проти 1,9% у 2012 р.).

Натомість показники переробної промисловості були від'ємними (-7,1%). Навіть у номінальному вимірі обсяги реалізованої продукції у 2013 році опинилися фактично на рівні 2010 р. – у цілому по промисловості та по переробному сектору, а у секторі постачання енергетичних ресурсів та водопостачання – скоротилися; зростання було лише у с/г, рослинництві та тваринництві.

Таблиця 8.3

Індекси промислової та сільськогосподарської продукції за видами діяльності, % до попереднього року

Джерело: Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua/

На тлі прогресу світової економіки технологічна структура української економіки регресує, погіршується стан науково-технічного потенціалу, скорочується частка високотехнологічних виробництв, машинобудування, триває масштабне вивезення капіталу з країни. Аналіз структури промисловості показує, що її індустріальний комплекс спеціалізується на дуже капітало-, природо- та енергомістких видах продукції. Недостатньо розвиваються галузі, що визначають НТП.

Якщо у попередніх роках щорічна динаміка вартісних показників реалізованої продукції була зростаючою, то сьогодення позначено загальною (для усіх видів промислової діяльності) спадною тенденцією. Галузеві відмінності зумовлені як різною виробничою, так і ціновою динамікою.

Серед видів промислової діяльності, які зберегли попередні позиції або навіть трохи наростили виробництво, були помічені такі (рис. 8.4): у харчовій галузі – виробництво м'ясних, рибних, молочних продуктів, кондитерських виробів, чаю и кави, деяких інших харчових продуктів; у текстильній галузі – виробництва, пов'язані з вичинкою та оздобленням хутра; виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність (окрім лісопильного та стругального виробництва); у хімічній галузі – виробництво миючих засобів та фармацевтичної продукції, гумових виробів; у машинобудуванні та енергомашинобудуванні – виробництво електродвигунів, генераторів, трансформаторів, машин і устаткування загального призначення; з інших галузей – виробництво меблів. Приріст обсягів виробництва за видами діяльності коливався в межах від 0,3 до 19,5% при найбільш типових значеннях 3-8%.

Рис. 8.4. Зростання та зниження індексу обсягів продукції промисловості в 2013 році, за галузями

Джерело: Складено за даними Держслужби статистики України (ukrstat.gov.ua/)

Найбільшими аутсайдерами за останні роки стали такі виробництва (рис. 8.4): медичного устаткування (-64,3%); цукру (-41,1); металообробних машин і верстатів (-36,4); залізничних локомотивів і рухомого складу (-34,5); автотранспортних засобів (-31,7); основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку (-25,0); продуктів нафтопереробки (-22,7); машин і устаткування для виготовлення харчових і тютюнових виробів (-18,5), добувної промисловості і будівництва (-18,2), металургії (-15,0); виробництво взуття (-17,4%). Як свідчать наведені дані, темпи падіння виробництва по цих видах діяльності були вищими за загальнопромисловий показник у 4-16 разів.

При зіставленні галузевих показників зростання і скорочення обсягів продукції є очевидним, адже переважали критичні тенденції згортання важливих обробних виробництв, які мають визначати інвестиційно- інноваційний розвиток національної економіки.

У цілому показники обсягів промислового виробництва у 2013 році за всіма видами виявилися найгіршими з 2010 року (за винятком фармацевтичної галузі). Як свідчить статистика відчутний вплив на обсяги вітчизняного промислового виробництва мав зовнішній ринок: питома вага іноземних замовлень становила від 12% (фармацевтика) до 60% (одяг і транспортні засоби) їх загального обсягу. Утім традиційні галузі-екснортери, насамперед металургійна та хімічна, не утримали позитивну динаміку виробництва, суттєво скоротивши його обсяги (відповідно на 6 та 17%).