Проте при всьому своєму незаперечному значенні навчання само не може забезпечити всебічний розвиток здібностей підростаючого покоління. Праця, що створила людину в ході ЇЇ історії, повинна виконувати цю свою функцію і в індивідуальному становленні людської особистості.
Поєднання навчання з продуктивною працею відкриває широкі перспективи для поліпшення якості засвоєння знань учнями, підвищення рівня їх загальної освіченості і водночас для вдосконалення їх трудової, політехнічної і професіональної підготовки. Воно створює оптимальні умови для усунення розриву між розумовою і фізичною працею учнів, для застосування набуваних ними знань на практиці, формування у них готовності до праці. Воно розширює реальні взаємовідносини учнів з суспільним середовищем, під впливом якого формуються їх моральні розумові та Інші якості, розвиваються здібності.
Працюючи, учні навчаються того, чого вони не можуть навчитися в процесі учбової розумової діяльності. Праця стає для них джерелом запитань, які вони з'ясовують на уроках фізики, хімії, біології та з інших предметів. Вона виступає як метод пізнання прихованих властивостей, зв'язків і відношень речей, набування знань і як критерій їх істинності. Зв'язок праці з навчанням створює сприятливі умови для усвідомлення учнями значимості знань, любові до розумової і до фізичної праці. В доступній для учнів суспільно корисній продуктивній праці формуються необхідні для неї специфічні особливості: спостережливість, творча уява, мислення, здатність, як образно висловлюються, "поєднувати голову з руками". В ній виробляються розумові і практичні операції, вміння переборювати труднощі в практичній реалізації ідей, конструктивних і інших задумів, які виникають в учнів. Поєднання навчання з працею створює сприятливі умови для зміцнення зв'язку навчання з життям, для внесення елементів творчості в процес засвоєння учнями людського досвіду, що має дуже важливе значення в їх підготовці до творчої ДІЯЛЬНОСТІ.
Слід підкреслити, що не сама по собі, а поєднана з навчанням продуктивна праця вносить свій істотний вклад у розвиток здібностей учнів. Тривале виконання ними одноманітних виробничих завдань може бути виправдане тими чи іншими обставинами, але воно не розвиває їх здібностей. Сприяє їх розвитку така трудова діяльність, в якій учні поступово переходять від простіших до більш складних задач, розв'язання яких потребує поєднання пізнання і практики, використання наявних у них знань і здобування нових, вироблення вміння застосувати дедалі складнішу техніку.
Організуючи працю учнів, ми виходимо з того, що наша школа готує своїх вихованців до праці в умовах прискорюваного технічного прогресу, основним засобом якого є комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів. В цих умовах виробнича праця, залишаючись фізичною, все більше проймається розумовими елементами, насичується інтелектуальним змістом, наближається до розумової діяльності. Вона ставить особливі вимоги до здібностей працівників, до їх уважності спостережливості, кмітливості, здатності швидко орієнтуватися по показаннях автоматичних приладів з ході виробничих процесів, користуватися їх інформацією і розв'язувати виробничі задачі. Все це важливо враховувати при виборі профілів виробничої спеціалізації в школах, розробці програм і методів виробничого навчання учнів.
Виробнича спеціалізація, здійснювана на широкій політехнічній основі, не вступає в суперечність з завданнями всебічного розвитку здібностей учнів. Навпаки, вона потрібна для успішного виконання цих завдань. Є дуже багато різних видів професіональної діяльності. Людина, навіть коли б вона жила в десятки разів довше, ніж пересічно живе тепер, не могла б оволодіти і десятою їх частиною. їй доводиться обмежувати себе, бо "...без обмеження сфери діяльності не можна ні в одній галузі здійснити щось видатне". Вибір певної галузі діяльності дає змогу людині глибоко нею оволодіти, розвинути свої здібності до неї, стати талановитим митцем, давати максимум того, що вона може дати суспільству і діставати найбільше власне задоволення. Водночас вона має можливість в години свого дозвілля додатково включатися а інші види діяльності, жити повноцінним духовним життям свого суспільства, користуватися благами науки й мистецтва.
У зв'язку з цим важливого значення в сприянні розпитку здібностей підростаючого покоління набуває професійна орієнтація його в процесі навчання і праці, ознайомлення з тим, які є професії, який їх зміст і перспективи розвитку, які вони ставлять вимоги до людини, її фізичних І психічних якостей. Професійна орієнтація і консультація допомагає підліткам, юнакам і дівчатам правильно, обґрунтовано вибирати собі професію відповідно до своїх Інтересів, нахилів, здібностей і потреб суспільства. Улюблена професія відкриває кожному з них шлях до дальшого розвитку своїх здібностей у процесі творчої діяльності.
Навчання не припиняється з переходом особистості до професійної діяльності. Воно продовжується далі, але по-різному в залежності від того, наскільки особистість вдоволена своєю кваліфікацією, яка її вмілість в роботі який у неї рівень запитів. При високому їх рівні люди вчаться далі, працюючи, вчаться на власному досвіді і на досвіді інших працівників, оволодівають новими досягненнями науки й техніки, удосконалюють свої здібності. Праця в улюбленій галузі стає для них першою потребою, яка спонукає їх до руху вперед. Найкращі приклади цього дають нам знатні майстри своє? справи, видатні вчені, винахідники, митці, письменники.
Отже, здібності кожної особистості не є чимось сталим, еони прогресивно змінюються в міру того, як розвивається особистість в цілому. У дитинстві і юнацтві цей процес пов'язаний з дозріванням організму, його нервової системи. В зрілому віці він триває далі за рахунок збагачення досвіду людини, вдосконалення методики і техніки ЇЇ роботи. У різних людей цей процес триває до різного віку в залежності від індивідуальних особливостей організму, його працездатності.
Разом з цим здібності являють собою стійкі риси кожної особистості. Стійкість їх проявляється і в здібностях учнів до навчання. Учні, що відзначаються, наприклад, високими здібностями на початку шкільного навчання, зберігають їх на всіх його наступних етапах.
Показником їх є високий рівень засвоєння ними програмного матеріалу при інших однакових умовах навчання. Це дає підстави говорити про відносну постійність темпу розвитку здібностей, що виявляється в темпі і якості навчання учнів.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Г. С. Костюк. здібності та їх розвиток у дітей. Навчання і праця - шлях розвитку здібностей“ на сторінці 2. Приємного читання.
