Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

• 2) Греція (1981 р.);

• 3) Іспанія, Португалія (1986 р.);

• 4) Австрія, Фінляндія, Швеція (1995 р.);

• 5) країни Центральної і Східної Європи, Мальта і Кіпр (2004 р.).

Нова якість п'ятого етапу визначається перш за все тим, що в ЄС вступили країни, які 10 років назад будували соціалістичне суспільство в умовах планово-адміністративних економічних систем з переважною часткою державної і суспільної власності на основні економічні ресурси. Нова якість цього етапу визначається також і тим, що ряд країн (Естонія, Латвія, Литва) входили в склад бувшого СРСР.

Розширення ЄС на Схід буде мати як позитивні, так і негативні наслідки для України в найближчій довгостроковій перспективі.

Серед позитивних наслідків слід очікувати прискорене розширення торгово-економічних зв'язків в ЄС в його новому форматі – 28. Розширений ринок ЄС може надавати Україні можливість просувати на нього товари сировинного і паливо-енергетичного комплексу, машинобудівну продукцію.

До числа негативних наслідків слід віднести наступні. Вступ в ЄС країн Центральної і Східної Європи і Балтії викличе істотну переорієнтацію їх зовнішньоекономічної діяльності на Захід. Західноєвропейських інвесторів буде притягувати можливість інвестування своїх капіталів більше в економіку країн – нових членів ЄС, а не в економіку України. Як наслідок, в Україні може бути знижена ділова активність по відношенню до неї зі сторони членів ЄС, тому міжнародний бізнес України з країнами ЄС може попасти у важко прогнозовану ситуацію.

Північноамериканська угода про вільну торгівлю

Інтеграційний процес в Північній Америці розгортається вже декілька десятків років, але політичні інститути, які сприяють формуванню даного процесу, отримали розповсюдження відносно недавно. Це зумовлено тією обставиною, що головним ініціатором інтеграційного процесу в Північній Америці виступають США, рівень економічного розвитку яких виключно є високим (ВВП США наближається до 13 трлн. дол. в 2006 р.). До кінця 80-х pp. XX ст., США не мали необхідності в підписанні угод з будь-якими країнами. В той же час ні Канада, ні тим більше Мексика не були готові ввійти разом із США в склад учасників одного й того ж інтеграційного процесу. Проте з 1985 р. розпочалися переговори про підписання двохсторонньої американо-канадської угоди про вільну торгівлю, яка була підписана в 1988 р. Угода передбачала лібералізацію на протязі десятирічного періоду взаємної торгівлі товарами та послугами, урегулювання суперечок, що виникають між державами; забезпечення широкого доступу американського бізнесу на канадський ринок. Підписання Угоди благо приємно відобразилося на таких галузях американської економіки, як автомобілебудування, поліграфічна промисловість, сільське господарство.

В той же час американські і канадські компанії, які функціонують в добувній промисловості, металургії, судноплавстві, зіткнулися з деякими труднощами в результаті дії Угоди. Незважаючи на це, економічна взаємозалежність між США і Канадою продовжує посилюватися.

Договір про створення зони вільної торгівлі (НАФТА) між США, Канадо і Мексикою, підписана у 1994 р., являє собою новий етап у розвитку міжнародних економічних відносин на північноамериканському континенті. Це трьохсторонній договір мав метою формування єдиного економічного простору завдяки відміні митних перешкод між державами, забезпечення вільного переміщення через їх кордони товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Відміна тарифів на товари із США, Канади і Мексики відбувається поступово, на протязі максимально допустимого періоду – 15 років. Відміна тарифів між США та Канадою, яка розпочалася ще в рамках Американо-канадської угоди про вільну торгівлю 1988 р., була завершена у 1998 р. Для основної частини американо-мексиканської та канадсько-мексиканської торгівлі НАФТА або повільно ліквідує існуючі митні тарифи, або встановлює на них період обмеження від 5 до 10 років, на деякі товари -до 15 років. Канада і Мексика ліквідували всі тарифні і нетарифні перешкоди у взаємній сільськогосподарській торгівлі. Канада зразу ж після підписання НАФТА звільнила Мексику від імпортних обмежень, що відносяться до пшениці та інших сільськогосподарських видів продукції. Крім того, були зняті обмеження і в інших секторах економіки, в тому числі автомобілебудуванні; тарифи на більшість текстильних товарів були відмінені Канадою і Мексикою 2002 р., а тарифи на одяг – у 2004 р.

Разом з тим слід відмітити, що сьогодні в НАФТА, на відміну від ЄС, як найбільш розвиненого інтеграційного об'єднання, не існує наднаціональних органів управління, які мають право приймати рішення, обов'язкові для всіх учасників Угоди; у НАФТА відсутня єдина економічна і валютно-фінансова політика. Крім того, у порівнянні з ЄС, який здійснює допомогу своїм менш розвиненим країнам-членам, таким, як Греція, Ірландія, Іспанія, Португалія, НАФТА такої допомоги не передбачає. Це означає, наприклад, що Мексика самостійно повинна справлятися із своїми труднощами. Як свідчить аналіз, ефективність дії Угоди може бути виявлена лише по закінченню 10 років, що зумовлено в першу чергу масштабами економіки США у порівнянні з Канадою і Мексикою. Хоча в цілому відмічається зростання експорту та імпорту в сфері торгівлі, в першу чергу між США і Мексикою, відбувається збільшення зайнятості і рівня доходів населення США, спостерігається зростання продуктивності праці. Крім того, відбувається перенесення частини бізнесу з території США в Мексику, при одночасній міграції населення із Мексики в США. Все це слід пояснити в певній мірі позитивним впливом утворення НАФТА на міжнародну економічну співпрацю на північноамериканському континенті. Що стосується впливу НАФТА на економіку Канади, то поки що рано говорити про його вплив. Це викликано тим, що економіка Канади тісно і давно прив'язана до економіки США. Мексика ж грає поки що незначну роль в економіці Канади. В той же час утворення такого значного торгово-економічного блоку не могло не виявитися на настроях ділових кіл в інших країнах західної півкулі. Не випадково після створення інтеграційного об'єднання НАФТА бажання приєднатися до нього побажали деякі країни Південної Америки.

Інтеграційні об'єднання Латинської Америки.

Інтеграція в Латинській Америці привела до створення в 1960 р. Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (ЛАВТ), в яку ввійшли Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Чілі, Еквадор. Ця організація передбачає лібералізацію взаємної торгівлі, встановлення митних перешкод у відношенні третіх країн, збільшення внутрішнього товарообігу. Згідно Договору Монтевідео-ІІ, який був підписаний у 1980 р., ЛАВТ був перетворений на Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ЛАІ), в яку крім вищеназваних країн ввійшов Уругвай. Поступово держави Латинської Америки стали переходити від практики створення багатосторонніх об'єднань до організації мало чисельних угрупувань. Однією з них є створений у 1995 р. між Аргентиною, Бразилією та Уругваєм “Спільний ринок” (МЕРКОСУР). Пізніше в МЕРКОСУР вступив Парагвай, а про участь в ньому в якості асоційованих членів заявили Чілі і Болівія. В МЕРКОСУР 95% взаємної торгівлі не обкладаються митами, а найближчим часом планується відмінити всі тарифи.

Завдяки створенню МЕРКОСУР відбулося істотне збільшення внутрішньої торгівлі, посилилася взаємодія з іншими інтеграційними об'єднаннями (наприклад, в ЄС у 1995 р. була підписана Угода про співробітництво), збільшилась інвестиційна активність як між учасниками Угоди, так і третіми країнами. Крім того, підписана попередня угода про створення зони вільної торгівлі між МЕРКОСУР і Товариством розвитку Південної Африки. Латиноамериканські держави проявляють інтерес до формування Американської зони вільної торгівлі (АЗВТ). Про створення АЗВТ було об'явлено в грудні 1994 р. в Майамі на зустрічі голів держав і урядів 34 країн Західної півкулі, за виключенням Куби. Результатом переговорів між сторонами з'явилася домовленість про підписання Угоди по АЗВТ 1 січня 2005 р. і вступу останнього в силу 1 січня 2006 р. У випадку успішного створення Американської зони вільної торгівлі могло 6 бути утворено одне з найбільших у світі інтеграційних об'єднань, яке б могло зайняти провідні позиції в міжнародних економічних відносинах, відкрило 6 єдиний економічний простір від Канади до Аргентини для глобального розповсюдження міжнародного бізнесу. Проте ці очікування не відбулися і минулий на початку листопаду 2005 р. в аргентинському м. Мар-дель-Плата все американський самміт не приніс бажаних результатів. Президенти 34 країн так і не змогли домовитися про створення Американської зони вільної торгівлі. Підписання сумісної декларації було відмінено. Причиною цьому стала позиція Аргентини, Бразилії, Парагваю та Уругваю (всі члени блоку МЕРКОСУР), а також Венесуели, які віддали перевагу тому, щоб не поспішати з підписанням угод про створення АЗВТ. Головною перешкодою на цьому стало питання про фермерські субсидії в США, які можуть стати загрозою сільському господарству країн Латинської Америки, коли угода про АЗВТ вступить в силу. Розкол в колі учасників самміту країн Північної і Латинської Америки привів до того, що більшість лідерів роз'їхалися ще до закінчення самміту.

Асоціація держав Південно-Східної Азії

Розпочинаючи з 80-х pp. XX ст., Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР) привертає до себе увагу міжнародного бізнесу як зони динамічного економічного зростання. Істотним фактором розвитку економічної інтеграції в регіоні виступають посилюючі настрої на користь азіатської солідарності, пошуку загально-азіатських цінностей. В АТР склався “азіатський чотирикутник”: Японія – Китай – нові індустріальні країни (НІК) – Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).

АСЕАН – міжнародне інтеграційне об'єднання, утворене 8 серпня 1967 р. в м. Бангкок. В це об'єднання ввійшли Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, потім Бруней-Дарусалам (в 1984 р.), В'єтнам (в 1995 р.) Лаос і Мянма (в 1997 р.), Камбоджа (в 1999 р.). Статус спеціального спостерігача має Папуа-Нова Гвінея. АСЕАН – одне з найбільших в світі інтеграційних об'єднань, сукупна частина населення якого нараховує біля 500 млн. чоловік, а сукупний ВВП країн АСЕАН досягає майже 1 трлн. дол. В якості статутних цілей Бангкокською декларацією про заснування АСЕАН були визначені сприяючі розвитку економічного і культурного співробітництва країн-членів, збереженню миру і стабільності в АТР. Задача перетворення АСЕАН в один із світових політичних і економічних центрів багатополюсного світу стимулювала це регіональне угрупування країн активно вирішувати ряд надзвичайно важких економічних задач: формування зони вільної торгівлі і зони інвестицій, введення єдиної валюти і створення розгорнутої економічної інфраструктури, формування спеціальної структури управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Вищим органом АСЕАН являються зустрічі голів держав та урядів, керівним і координуючим органом слугують щорічні наради міністрів іноземних справ. Поточне керівництво АСЕАН здійснюється Постійним комітетом під егідою міністра іноземних справ країн, в якій відбувається чергова нарада. В Джакарті (Індонезія) функціонує постійний Секретаріат на чолі з генеральним секретарем. АСЕАН має 11 спеціалізованих комітетів; всього в рамках Асоціації щорічно проводиться більше 300 різних нарад і заходів. Юридичною основою відносин країн АСЕАН слугує Договір про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії (Балійський договір) 1976 р. На сьогодні розроблений механізм можливого приєднання до Договору про АСЕАН інших позарегіональних об'єднань. В економічній сфері країни Асоціації проводять лінію на економічну інтеграцію і лібералізацію в регіоні на основі Угоди про створення зони вільної торгівлі. АСЕАН, Рамкова угода в зоні інвестицій в АСЕАН і Базова угода про схему промислового співробітництва, У відповідності з довгостроковою програмою розвитку АСЕАН, розробленою експертною групою, передбачає досягнення рівня інтеграції в АСЕАН більш високого, ніж в Європейському союзі, тобто повне об'єднання державної банківської сфери, збройних силах і поліції, зовнішньополітичних і науково-технологічних відомствах та інших органів управління. За час свого існування АСЕАН себе зарекомендував як зріла політична організація, проте в економічному плані, незважаючи на заявлені пріоритети та результати інтеграційного процесу, вони залишаються скромними. Розповсюдження торгових преференцій на торгівлю всередині АСЕАН в загальному вигляді виявилося лише декларацією про наміри і майже не відобразилося на торгових потоках між країнами. Частка АСЕАН у всьому об'ємі зовнішньої торгівлі країн-членів не зазнає ніяких змін. Значна частина зовнішньої торгівлі приходиться на країни, розташовані поза АСЕАН, – США, Японію та ін. Парадокс в тому, що, незважаючи на існування Асоціації та ряду декларацій про розвиток співробітництва, країни – члени АСЕАН розвивались в основному самостійно і взаємодоповнюваності їх економік все ж не відбулося. Країни з недостатньо розвиненою економікою, але у розпорядженні яких є необхідні сировинні і трудові ресурси при іноземній підтримці фінансовими, технічними, науковими засобами, здатні досягти високих темпів свого економічного розвитку. Коли екстенсивне зростання за рахунок припливу іноземних інвестицій був вичерпаний, країни Південно- Східної Азії приступили до пошуку зовнішніх інтенсивних факторів економічного розвитку, наприклад за рахунок регіональної інтеграції в рамках АСЕАН, яка поки що не принесла їм бажаного ефекту, не створила широкий єдиний економічний простір для ефективного ведення міжнародного бізнесу. Так, Росія підписала декларацію про партнерство з країнами-учасницями АСЕАН, яка включає в себе в якості складової частини Комплексну програму дій по розвитку співробітництва на 2006-2015 pp. в політичній, економічній, воєнно-технічній і культурній сферах. На останньому самміті було поставлене питання про створення нової організації між країнами під назвою Східно-Азіатське співробітництво, чи як його ще називають, Клуб-16, куди відкриті двері і для інших країн СНД.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства
  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА