Культурна глобалізація – це процес, в який втягнуті не тільки в якості суб'єктів, але в якості об'єктів всі країни і цивілізації. По-перше, процеси культурної глобалізації приводять до того, що суспільні, макросоціальні відносини людей виходять за межі національно-державних спільнот, набувають транснаціонального характеру. Культурна глобалізація послаблює цю ідентифікацію, разом з якою руйнується структура основних принципів, на яких базувались держави і суспільства, уявляючи собою територіальні, відмежовані один від одного єдності, створюються нові силові і конкурентні співвідношення, з'явилися нові конфлікти і суперечності між національно-державними єдностями і акторами, з однієї сторони, і транснаціональними акторами, ідентичностями, соціальними просторами, ситуаціями і процесами – з іншої. По- друге – це криза інституцій і втрата власного простору громадської сфери, яка “приватизується”: особисте життя витісняє громадське і поглинає його (один із виявів процесу індивідуалізації), в результаті чого зростає невизначеність, амбівалентність свідомості та соціальної ідентичності людей. По-третє, культурна ідентичність руйнує взаємопов'язані з глобалізацією процеси, що відбуваються в сфері культури, адже, культурна ідентичність людини з певною спільнотою реалізується перш за все через інтеріоризацію норм, уявлень, цінностей, зразків поведінки, що створюють її культуру.
Глобалізація культурних зв'язків виводить їх за межі певного культурного ареалу, залучає їх до еталонів інших культур. Особливо велику роль у цьому процесі відіграє значна інтенсивність системи глобальної комунікації та інформації. Сфери споживання та масова культура набувають гомогенного характеру, посилюючи вестернізацію культури, її поліфункціональність, поліструктурність, полікультурність. Національні меншини, що втягуються в процес культурної глобалізації, як елітарні, так і масові (наприклад, мігранти) стають носіями не однієї, а двох, а то й більше культур.
В той же час, деякі антропологи вважають можливим говорити про формування нової глобальної культури, чи навіть глобальної свідомості, маючи на увазі ті еталони культури, що інтенсивно розповсюджуються в усьому світі, а часткове змішування культур робить можливим формування культурних сімей, що свідчить про перехід до більш широких культурних ареалів.
Полікультурність як одна із сучасних тенденцій XXI ст. різною мірою властива кожній країні, що виникла особливо у наш час у зв'язку з розпадом Радянського Союзу, коли країни Західної Європи зустрілися з різноманітними реаліями як наслідок присутності меншин, що принесли в західне суспільство національні суперечності, пов'язані з мовними, релігійними, етнокультурними, етнічними відмінностями. Нещодавні й триваючі сьогодні геополітичні зміни випробують збалансованість між нацією, територією і державою, збалансованість, яка визнається і забезпечується, головним чином, національними системами.
Аналіз свідчить, що культурна глобалізація – це процес прискорення та вдосконалення різноманітних міжнародних потоків товарів та інформації в загальному контексті культурного розвитку. Культурна глобалізація пов'язана зі зміною або трансформацією загальнолюдської цивілізації, що асоціює віддалені спільноти і накладає відбиток на регіони світу та континенти. Культурна глобалізація – це багатоскладний процес, який включає в себе інтерпретацію тотожності і відмінності, універсалізму і партикуляризму, процес перетворення всезагального в особливе та особливого у всезагальне. Саме “зіткнення цивілізацій” породжує фрагментацію світу через існуючі цивілізаційні відмінності, які мають місце в культурній диференціації, породжуючи явища “макдональдизації” – гомогенізації культур, що відбувається під егідою вестернізації, європеїзації, американізації, “гібридизації” як широкого спектру міжкультурної взаємодії, що приводить до взаємозбагачення, так і до виникнення культурних відмінностей у контексті соціокультурної динаміки особистості. Під впливом обміну товарами, знаннями, культурними цінностями сформувався свого роду загальний “мегапростір культурної глобалізації”. Цей мегапростір полікультурності розвивається за своїми власними законами, слугує, з однієї сторони, результатом взаємодії локальних національних територій, а з іншої – визначає особливості розвитку останніх.
Культурна глобалізація – суперечливий процес, що розвивається одночасно в міждержавних і транснаціональних формах, сприяє виникненню наднаціональних і позанаціональних організацій, інституцій, утворень. Як свідчать вчені, практично на всі сфери діяльності здійснюється вплив культурної глобалізації, яка приводить не тільки до переосмислення відносин між глобальною економікою і національними державами, але й до переоцінки зв'язків між глобальною економікою і локальними цивільними суспільствами, сприяючи і соціокультурній динаміці. Культурна глобалізація означає залучення великої частини людства в єдину відкриту систему суспільно-політичних, економічних і культурних зв'язків на основі модерних засобів інформатики і телекомунікацій. Культурна глобалізація являє собою новий етап інтеграційних процесів у світі, її процеси стосуються всіх сфер життя суспільства – від економіки і політики до культури і мистецтва. Культурній глобалізації передбачено стати одним з найважливіших факторів, який буде визначати умови розвитку духовного життя етносу та нації у XXI столітті.
Уже зараз ми знаходимося в процесі, що веде до формування планетарно-інтегрованого людства. Поки що ми на початку цього процесу і етнонаціональні утворення зберігають свій статус суспільства, втративши актуальну самодостатність, зберівгають потенціну самодостатність. Культурна глобалізація – це об'єктивний процес, детермінований необхідністю техніко-економічної оптимізації сучасного соціуму. Соціоісторичні етнонаціональні культурні організми, що існують поряд один з одним, взаємно впливають один на одного і підлягають впливу, що приводить до істотних змін в структурі останнього.
В результаті вище перерахованих процесів економізація духовної культури XXI ст. зводиться до:
• деградації духовних цінностей;
• перетворення культури в галузь економіки (масова культура);
• впливу на біологічні інстинкти людей;
• індустріалізації процесу виробництва маскультури. Використання докорінної зміни статусу культурної еліти в гло-
балізаційному суспільстві характеризується:
• невитребуваністю фундаментальної науки, класичного мистецтва і літератури, ідеології колишньої орієнтації;
• створенням цільових західних фондів;
• надання грантів, можливості наукової роботи, заняття мистецтвом, літературою, спортом за кордоном;
• пропозицій цільових соціальних заказів.
Засоби масової інформації характеризуються:
• монополізацією ринку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури“ на сторінці 1. Приємного читання.
