Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

Економічні регулятори – це комплекс заходів, які об'єктивно і суб'єктивно складаються, легітимізуючись у державі, щоб визначити та здійснювати управління міграційними процесами в тих напрямках і в тому бажаному руслі, що вважаються за доцільні, особливо з погляду на можливість їх кількісного та якісного контролю, причому оптимального за науковими передбаченнями і спрямованістю, для політичних та суспільних інтересів населення, держави і нації в цілому.

Політичні регулятори – це ті державні заходи, іцо зумовлюють таку поведінку міграційних відомств і служб, яка, по-перше, має забезпечувати політичні вимоги, принципи і стандарти міжнародного співтовариства, особливо щодо дотримання прав і свобод людини, та, по-друге, відповідати інтересам національної безпеки держави, перш за все з урахуванням існуючих в імміграційному середовищі дестабілізуючих загроз.

Моральні регулятори – це такі державно-нормативні заходи в основу яких покладається комплекс етичних і моральних норм, що дають оцінку поведінки міграційної політики і міграційних службовців, інших юридичних та фізичних або посадових осіб, але обов'язково під кутом зору переважно гуманістичних уявлень про права й свободи людини (індивідуальні, групові, колективні).

Правові регулятори – це, зокрема, урядові директивно-нормативні розпорядження (циркуляри), що готуються і видаються для міграційних служб, щоб вони могли керуватися ними у своїй роботі, забезпечувати державну політику у цій важливій суспільній сфері, а також втілювали у національну практику міжнародні принципи і вимоги, якими повинні гарантуватися права і свободи мігрантів.

Внутрішнє соціальне регулювання можна визначити як цілеспрямований, а також контролюючий вплив на міграційне середовище, механізм, режим і система якого знаходяться всередині національних держав, а тому можуть бути як адаптованими до міжнародно-визнаних правових стандартів, так і не бути пристосованими до них, або мати просто “змішаний” характер.

Зовнішнє соціальне регулювання – це міжнародно-правові стандарти і світова практика, які комплексно і систематично застосовуються щодо міграційних процесів, ситуацій і явищ, що складаються, саморозвиваючись, всередині окремих держав та поміж різними країнами, об'єднаними з метою планетарної самоорганізації. Такого роду соціально-правовий механізм може здійснювати регулюючі впливи, що в основному знаходяться здебільшого поза межами (територіями, кордонами) національних держав і мають транснаціональний характер.

Міграція як соціальний феномен та суспільне явище потребує соціальної регуляції з боку державних органів влади та управління. Інакше вона може трансформуватися в саморегульовану, а з боку держави – нерегульовану соціальну систему. Така міграційна система, що стихійно народжується та розвивається, спроможна отримати стабільні параметри,сукупність закономірностей і тенденцій, набути конкретного змісту та певної спрямованості. Саме тому як “внутрішні”, так і “зовнішні” міграційні процес потребують державною управління Тому директивне управління містить необхідні нормативно-правові механізми, з допомогою яких регулюється кількісний та якісний склад міграційних потрясінь, їх напрямки та спрямування, обсяги і параметри.

Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації – це складна інженерія та технологія, адаптація до умов глобалізаційного процесу, що включає велике коло адаптивних можливостей, здатних ефективно впливати на розвиток та протікання міграційних процесів. Управління міграційними процесами дозволяє з'ясувати:

• що зниження життєвого рівня населення по-різному відбивається на добробуті та прибутках громадян;

• приводить до масштабного зростання еміграційних настроїв, які стимулюються погіршенням стану умов облаштування, працевлаштування, охорони здоров'я тощо.

Конституція Міжнародної організації питань міграції (МОМ) – документ, схвалений 19 жовтня 1953 р. колишнім Міжурядовим комітетом з європейської міграції, яким визначаються засади міжнародної діяльності МОМ у сприянні мігрантам. Мета та функції МОМ:

• здійснювати заходи щодо організованого переміщення мігрантів, надавати їм соціальну допомогу, забезпечувати процес упорядкованого переселення;

• сприяти організованому переміщенню населення, розвивати систему міграційних послуг на міжнародному рівні;

• реалізувати заходи, які сприяють розвитку мережі консультативних послуг;

• допомагати розвитку добровільної міграції, в т.ч. й зворотної, включно з репатріацією;

• забезпечувати координацію зусиль у сфері міжнародної міграції.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації
  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА