Висновки

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

• 1. В сучасних умовах симптоми глобалізації появляються у вигляді нових можливостей і загроз, породжуваних суспільними зсувами. Першоджерело глобалізації – індустріалізм, який є історичною універсалією, що надає нові імпульси розвитку, набуті в ході науково-технічної революції. Індустріалізм неминуче уніфікує життя і побут народів всієї земної півкулі; розвиток глобальної економіки з її законами і новим рівнем взаємозалежності істотно змінює статус і характер участі національної держави в економічному житті суспільства. Важливий симптом глобалізації – створення єдиного світового інформаційного простору, що неминуче породжує стандартизацію всіх сторін буття. Одним із самих загрозливих наслідків глобалізації є втрата контролю над соціальними процесами, яка сама по собі не являє собою певного шляху справедливості і ні в якій мірі не гарантує, що всі її наслідки будуть носити виключно сприятливий характер. Більше того, що глобалізація може створювати як передумови глобального процвітання, так і можливість глобальних катастроф. Зокрема, глобалізація не тільки є силою, що руйнує кордони локальних формувань, але і стимулом, який провокує їх пожвавлення. Зростання націоналізму і сепаратизму – реакція на глобалізм, який стає серйозним джерелом напруги та катастроф, які загрожують суспільному життю і життю маси людей. Глобалізація для багатьох народів, які проживають за межами зони економічного процвітання, сприймається з почуттям дискомфорту і тривоги, як тенденція, руйнівні наслідки якої сприймаються більш гостро, ніж позитивні досягнення. В суспільствах, які гостро переживають деструктивні наслідки глобалізації, реакція протесту часто приймає ідеологічну форму антизахідних чи антиамериканських мотивів. Подальше просування на шляху до нових реалій економічного, культурного і політичного життя можливе лише на шляху інтенсивного діалогу між цивілізаціями, традиційно представленими дихотомією Схід-Захід.

• 2. Глобальна система, що народжується в XXI ст., являє собою нову інформаційно-технічну, науково-політичну і соціокультурну спільноту з її специфічними структурами і процесами, що функціонують і розвиваються в рамках людства з її складним переплетінням світогосподарських і міжнародних відносин. Будучи цілісною і в той же час суперечливою, глобальна система складається із ряду підсистем, розташованих у певному ієрархічному порядку. Ці підсистеми пов'язані між собою і здійснюють відповідний вплив один на одну. Разом з тим кожна із підсистем володіє автономією і здатна функціонувати самостійно, якщо здійснюваний в рамках кожної із підсистем розвиток не чинить перепони для розвитку інших систем. У випадку дисфункціональності будь-якої системи порушується цілісність глобальної системи. Проте це порушення ще не приводить до глобальної кризи, постільки автономне існування інших підсистем хоча і отримує деякий вплив ззовні, проте не втрачає своєї самостійності. Якщо порушення в одній із підсистем вибухають всередині її структури, то відцентрові сили різноспрямованої дії є такими потужними, що здійснюють дисбаланс в інших підсистемах і приводять до хаосу всю глобальну систему як економіки, так і політики.

• 3. Сучасна світова економіка зазнає глибоких змін: глобалізація ринку, розвиток багатомірної конкуренції, трансформація господарських процесів виявляють застарілі принципи та орієнтири структурування і розвитку суб'єктів світових і національних господарств. Якщо до 70-х pp. XX ст., конкуренція особливо не виявлялася у багатьох галузях і країнах, то сьогодні масштаби її зростання і розширення виходять за межі окремих регіонів світу, загострюючи питання конкурентоспроможності національних підприємств та установ. Глобалізація і розвиток конкуренції створюють не тільки економічні проблеми, але і нові можливості для товаровиробників: постійні інновації, безпрецедентні темпи розвитку найбільш конкурентних сьогодні галузей економіки (електроніки, машинобудування тощо) Японії та інших індустріально розвинених країн зумовлюються посиленням внутрішньої і міжнародної конкуренції. Порівняльні оцінки конкурентоспроможності, з виявленням сильних сторін успішних конкурентів, дозволяють визначити слабості національних суб'єктів світового господарства та уточнити орієнтири подальшого економічного розвитку.

• 4. Глобальна нерівність виникає в ході процесу глобалізації і породжує транснаціональні форми нерівності. Регіональна нерівність – результат нерівномірного розвитку світової економіки, яка вже давно знаходиться у фокусі уваги політиків і аналітиків. Існує декілька теорій, які намагаються пояснити відсталість і слабий розвиток окремих регіонів світу – класичний марксизм, теорія модернізації, теорія залежності, неомарксизм, лівоструктуралізм, постімперіалізм. Всі ці теорії не позбавлені недоліків і не змогли з достатньою мірою переконаності ні обґрунтувати причини нерівності на інтернаціональному рівні, ні висунути програми їх подолання. Слабкими сторонами цих теорій слід назвати недооцінку внутрішніх соціальних факторів бідних країн; нерозуміння взаємозалежності розвитку і недорозвинутості та унікальності історичного розвитку будь-якого суспільства; зневажання багатоманітності досвідів і різних стартових умов “третіх держав”; небажання розглядати можливі прояви нових форм суспільств, відмінних від країн першого ешелону. Формування глобального багатства і глобальної бідності супроводжується сьогодні глобальною рестратифікацією. Зник, так званий, другий світ (це були країни соціалістичного табору). Третій світ сьогодні також змінився, так як в країнах третього світу виникли нові індустріальні країни, які успішно конкурують з першим світом, до якого відносяться високорозвинені країни. З'явилися найбідніші країни четвертого світу, тобто країни, в яких панує тотальна бідність. Всі ці зміни привели до того, що частина дослідників сьогодні говорить про бідну і багату частину людства, про бідні і багаті країни, що свідчить про те, що глобальна стратифікація глобального суспільства поки ще не створена.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки
  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА