Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

• розробка законодавства і прийняття організаційних заходів в кримінально-правовій сфері з метою перетворити Європейський союз в цілому в простір свободи, безпеки і правосуддя;

• перетворення Європейського союзу в самостійного учасника міжнародних відносин, встановлення союзом партнерських відносин з іноземними державами.

На початку XXI ст. Європейський Союз вступив в новий етап перетворень, мета яких – зробити цю організацію більш демократичною і здатною функціонувати; в 2002 р. був створений “Конвент про майбутнє союзу”; в 2004 р. була розроблена Конституція Європейського Союзу.

Європейський союз сформував наступні загальні наднаціональні чи міждержавні органи управління:

• Рада міністрів – законодавчий орган;

• Комісія Європейського Союзу – виконавчий орган;

• Суд Європейського Союзу – вищий судовий орган;

• Європейська рада, до складі якої входять голови урядів країн-членів;

• Європейська політична співпраця – комітет, до складу якого входять міністри іноземних справ країн ЄС і один член Комісії ЄС;

В своїй роботі Європейська рада і Комісія ЄС знаходить підтримку ще двох організацій, які діють в рамках ЄС: Економічної і соціальної ради і Консультативної комісії ЄС з вугілля та сталі. Основою законодавства Європейського Союзу є п'ять принципів:

• 1) вільний торговий обмін (вільна торгівля);

• 2) вільне пересування громадян країн-членів;

• 3) свобода вибору місця проживання;

• 4) свобода надання послуг;

• 5) вільний обіг капіталів і вільний платіжний обіг (трансферт капіталів).

Законодавчі акти ЄС безпосередньо замінюють національні закони країн-членів в сфері зовнішньоторгової політики, аграрної політики, торгового і громадянського права, податкового права.

Країни-члени ЄС свідомо і добровільно відмовилися від свого суверенітету в достатньо великому масштабі, від самостійності у зовнішньоторговій політиці, ввели в компетенцію ЄС весь комплекс торгового і громадянського права, що регулює конкуренцію, а також діяльність картелів і монополій.

Для успішного розвитку економічної інтеграції вглибину необхідно було розробити і постійно здійснювати єдину для всіх політику по основним напрямкам господарської взаємодії в таких сферах, як сільське господарство, промисловість, наука, торгівля, зовнішньоекономічна діяльність, фінанси, кредитно-валютні відносини, регулювання конкуренції між західноєвропейськими і транснаціональними корпораціями, регулювання господарських відносин між різними регіонами країн ЄС, координація гуманітарної допомоги тощо.

З 1 травня 2004 р. Європейський Союз вступив в якісно новий етап свого розвитку. Кількість його членів розширилася за рахунок держав Центральної і Східної Європи (ЦСЄ), Південної Європи, Балтії з 15 до 25. Враховуючи відповідні геополітичні фактори, таку подію слід порівняти по значущості із створенням Спільного ринку 40 років тому. Євросоюз з 1957 по 2004 pp. пройшов п'ять етапів розширення:

• 1) Великобританія, Данія, Ірландія (1973 р.);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства
  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА