• розробка законодавства і прийняття організаційних заходів в кримінально-правовій сфері з метою перетворити Європейський союз в цілому в простір свободи, безпеки і правосуддя;
• перетворення Європейського союзу в самостійного учасника міжнародних відносин, встановлення союзом партнерських відносин з іноземними державами.
На початку XXI ст. Європейський Союз вступив в новий етап перетворень, мета яких – зробити цю організацію більш демократичною і здатною функціонувати; в 2002 р. був створений “Конвент про майбутнє союзу”; в 2004 р. була розроблена Конституція Європейського Союзу.
Європейський союз сформував наступні загальні наднаціональні чи міждержавні органи управління:
• Рада міністрів – законодавчий орган;
• Комісія Європейського Союзу – виконавчий орган;
• Суд Європейського Союзу – вищий судовий орган;
• Європейська рада, до складі якої входять голови урядів країн-членів;
• Європейська політична співпраця – комітет, до складу якого входять міністри іноземних справ країн ЄС і один член Комісії ЄС;
В своїй роботі Європейська рада і Комісія ЄС знаходить підтримку ще двох організацій, які діють в рамках ЄС: Економічної і соціальної ради і Консультативної комісії ЄС з вугілля та сталі. Основою законодавства Європейського Союзу є п'ять принципів:
• 1) вільний торговий обмін (вільна торгівля);
• 2) вільне пересування громадян країн-членів;
• 3) свобода вибору місця проживання;
• 4) свобода надання послуг;
• 5) вільний обіг капіталів і вільний платіжний обіг (трансферт капіталів).
Законодавчі акти ЄС безпосередньо замінюють національні закони країн-членів в сфері зовнішньоторгової політики, аграрної політики, торгового і громадянського права, податкового права.
Країни-члени ЄС свідомо і добровільно відмовилися від свого суверенітету в достатньо великому масштабі, від самостійності у зовнішньоторговій політиці, ввели в компетенцію ЄС весь комплекс торгового і громадянського права, що регулює конкуренцію, а також діяльність картелів і монополій.
Для успішного розвитку економічної інтеграції вглибину необхідно було розробити і постійно здійснювати єдину для всіх політику по основним напрямкам господарської взаємодії в таких сферах, як сільське господарство, промисловість, наука, торгівля, зовнішньоекономічна діяльність, фінанси, кредитно-валютні відносини, регулювання конкуренції між західноєвропейськими і транснаціональними корпораціями, регулювання господарських відносин між різними регіонами країн ЄС, координація гуманітарної допомоги тощо.
З 1 травня 2004 р. Європейський Союз вступив в якісно новий етап свого розвитку. Кількість його членів розширилася за рахунок держав Центральної і Східної Європи (ЦСЄ), Південної Європи, Балтії з 15 до 25. Враховуючи відповідні геополітичні фактори, таку подію слід порівняти по значущості із створенням Спільного ринку 40 років тому. Євросоюз з 1957 по 2004 pp. пройшов п'ять етапів розширення:
• 1) Великобританія, Данія, Ірландія (1973 р.);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства“ на сторінці 2. Приємного читання.
