Актуальність теми навчального посібника “Міжнародні системи та глобальний розвиток (соціально-політичні, соціально-економічні та соціально-антропологічні)” зумовлена тим, що сучасна цивілізація перебуває на переломному етапі глобальної трансформації людства, якому загрожує загострення різноманітних глобальних проблем сучасності, глобальних криз і катастроф, в суспільстві зростає соціальна напруга, яка зачіпає всі верстви населення і всі сфери життєдіяльності суспільства. Вирішення проблем міжнародних систем в контексті глобального розвитку, що постають перед сучасним суспільством у цілому, мають велике теоретичне і практичне значення, так як більшість дослідників відмічає цілу низку наслідків впливу процесів глобалізації на розвиток сучасного соціуму, то й важливим є вирішення проблем глобального соціуму міжнародних систем в контексті соціоантропологічних, соціоекономічних та соціокультурних вимірів.
Як констатувалося ще на XXII Всесвітньому філософському конгресі (Сеул, Південна Корея, 2008), у XXI столітті виникає суспільство величезних ризиків, у які занурена сучасна людина в умовах глобального розвитку. На VI Російському філософському конгресі “Філософія у сучасному світі: діалог світоглядів” (м. Нижній Новгород, 27-30 червня 2012 pp.) відмічалося, що за цих обставин нагальною стає потреба виживання цивілізації в умовах глобальної трансформації людства. Ця стратегія спирається на парадигму глобальних “викликів та відповідей”, передбачає створення антикризових соціальних механізмів, діяльність яких спрямована на приборкання загрозливих для міжнародних систем процесів руйнівних наслідків, забезпечення стабільного характеру суспільної еволюції. Такими механізмами є, насамперед, усталені соціальні інститути – економіка, політика, право, культура, управління.
Актуальність навчального посібника “Міжнародні системи та глобальний розвиток (соціоантропологічні, соціоекономічні та соціокультурні виміри)” зумовлена, по-перше, недостатньою теоретичною розробленістю концепції міжнародних систем та глобального розвитку як цілком нового наукового напрямку, що розвивається в сучасних умовах глобалізації, так і осмислення комплексу кумулятивних змін, які набувають практично світоглядного значення, що сприяють досягненню стабільного розвитку міжнародних систем в умовах глобальної трансформації. Тому в сучасних умовах важливим є, по-друге, пошук шляхів виходу міжнародних систем з складних політичних та економічних ситуацій та колізій, які потребують упровадження міжнародних стандартів, міжнародного права, міжнародного гуманітарного права; по-третє, на сьогоднішній день в Україні спостерігається певний дефіцит теоретико-методологічної рефлексії інструментів і технологій мінімізації ентропійних тенденцій міжнародних систем, вирішенню яких може слугувати соціодіагностика антиентропійних процесів, яка може сприяти стабільності, коли людина використовується не як засіб, а як кінцева мета сучасного стабільного соціуму; по-четверте, становлення і розвиток антропологічної парадигми розвитку міжнародних систем обумовлено, з одного боку, об'єктивним перебігом антропо- культурного сучасного процесу, що утверджується у міжнародному соціальному просторі, з іншого – впливом антропогенного чинника на природу, людину, суспільство; по-п'яте, соціоантропологічні засади, на яких базуються міжнародні системи XXI століття, продовжують поглиблювати значення гуманістичних роздумів про соціально-орієнтоване і антикризове управління, антикризові заходи держави, соціальну і правову державу, державу загального добробуту (добробуту для всіх), поставивши вимогу розробки таких категоріальних форм соціоантропологічного дискурсу, який узгоджувався 6 з сучасними реаліями глобалізації і глокалізації (“глобалізації з людським обличчям”).
Мета навчального посібника “Міжнародні системи та глобальний розвиток (соціоантропологічні, соціоекономічні та соціокультурні виміри)” – сформувати парадигму міжнародних систем та глобального розвитку, в яку втягнуті всі сфери життєдіяльності соціального організму міжнародних систем у контексті розвитку сучасних глобалізаційних процесів – економічних, політичних, соціальних, культурних для обґрунтування ефективної стратегії розвитку сучасного соціуму. Останнє залежать від кардинального удосконалення державної управлінської культури, підвищення спроможності державних інституцій управління системами у кризових ситуаціях, переходу до формування парадигми сталого зростання економіки на основі цивілізаційних імперативів виживання – стимулювання, удосконалення, підвищення результативності, оптимізації управління міжнародними системами як нової парадигми виживання цивілізації.
В основі завдань навчального посібника “Міжнародні системи та глобальний розвиток (соціоантропологічні, соціоекономічні та соціокультурні виміри)” – визначення принципів, методів, підходів, моделей цивілізаційного підходу до аналізу міжнародних систем, які застосовуються для вироблення механізмів анти- кризового державного управління та інноваційного розвитку міжнародних систем, соціально-гуманітарної сфери, що в цілому направлено на упровадження цивілізованих механізмів в усі сфери життєдіяльності суспільства; визначення напрямів оптимізації міжнародних систем в умовах глобалізації “з людським обличчям”, закономірностей і провідних тенденцій оптимізації міжнародних системи.
Гіпотеза дослідження: розвиток цивілізованої міжнародної системи представляє собою дискретний суспільний процес, для якого характерним є поперемінний стан еволюційної і біфуркаційної стадій. Гіпотеза про реалізацію структурно-синергетичної моделі самоуправлінської системи і соціодинаміки глобального соціуму заключається в тому, що, якщо в еволюційний період на динаміку розвитку міжнародної системи вирішальний вплив здійснювали трансісторичні структури, що сприяли появі в умовах тривалої часової протяжності нелінійних флуктуацій, то у період біфуркаційного розвитку в умовах глобалізації вирішальний вплив здійснюють певні дії політичних акторів, які повинні стати політичним аттрактором притяжіння сил.
Теоретико-методологічні та праксеологічні засади філософії міжнародних систем та глобального розвитку засвідчують, що людство переживає гігантську соціокультурну та антропологічну трансформацію, яка втілює в собі не тільки негацію епохи модерну, скільки повне утвердження епохи постмодерну. Щоб вийти із цього кола проблем, слід переосмислити культурно-історичні, філософські і морально-аксіологічні принципи, методи, підходи, моделі і концепції облаштування сучасної цивілізації, які сучасна епоха винесла із попереднього культурно-цивілізаційного розвитку.
Об'єкт дослідження – міжнародна система як соціальний феномен, що розвивається в умовах глобального розвитку.
Предмет дослідження – детермінанти оптимізації міжнародної системи та напрями подолання ентропійних тенденцій, що базуються на нових синергетичних засадах.
У навчальному посібнику поставлені наступні дослідницькі завдання:
• показати розвиток сучасного світу в контексті глобальної трансформації людства;
• розкрити теоретико-методологічні засади міжнародних систем як головного концепту дослідження;
• обґрунтувати розвиток економічних, політичних і культурних відносин міжнародних систем в контексті глобального розвитку;
• дати аналіз розвитку економічних відносин міжнародних систем в контексті викликів для України;
• визначити місце і роль міжнародної міграції в умовах глобального розвитку міжнародних систем;
• проаналізувати причини виникнення глобальних проблем сучасності в умовах антропогенного впливу на природу, людину, суспільство;
• розкрити місце і роль міжнародних інтеграційних об'єднань в умовах глобального світового господарства;
• з'ясувати взаємовідносини людини і суспільства, людини і людини, людини і природи в умовах глобального розвитку, визначивши тим самим соціоантропологічні виміри міжнародних систем;
• показати вплив державного управління на становлення суспільства сталого розвитку в умовах глобальної трансформації людства;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 1. Приємного читання.
