Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

• 7.1. Міжнародна економічна інтеграція як вища форма інтернаціоналізації господарського життя.

• 7.2. Становлення і розвиток глобального світового господарства.

• 7.3. Міжнародні інтеграційні об'єднання на регіональних просторах глобального світового господарства.

Висновки

Питання для самонтролю знань

Література

Ключові поняття та терміни

міжнародна економічна інтеграція, міжнародні інтеграційні об'єднання, глобальне світове господарство, глобалізація, світова глобальна економіка, національна конкурентоспроможність, глобальний економічний геопростір, глобалізація політичних інститутів Завдання та цілі розділу

• проаналізувати умови становлення міжнародної економічної інтеграції як вищої і найрозвинутішої форми інтернаціоналізації господарського життя;

• дати визначення глобального світового господарства;

• обгрунтувати сутність і умови становлення глобального світового господарства;

• прокоментувати діяльність міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах світу;

• визначити місце і роль України в глобальному економічному геопросторі.

Міжнародна економічна інтеграція як вища форма інтернаціоналізації господарського життя

Найважливішою рисою сучасності є зростання взаємозалежності економік різних країн, розвиток інтеграційних процесів в регіонах на мікро та макрорівнях, відбувся інтенсивний перехід цивілізованих країн від замкнутих національних господарств до економіки відкритого типу, зверненої до зовнішнього світу і міжнародної економічної співпраці. Процес міжнародної співпраці, що відбувається в сучасному світі, зумовлений всебічним розвитком і постійним поглибленням міжнародного розподілу співпраці – від простого обміну товарами до стійкої міжнародної торгівлі товарами і послугами, до інтернаціонального переміщення капіталів і формування нових виробництв, до тісної виробничої і технічної кооперації, наслідком чого стає тісне ведення міжнародного бізнесу і управління ним на міждержавному рівні. Поступово формуються і стають особливо тісними регіональні економічні зв'язки, що охоплюють десятки країн всередині регіону. Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) набула практичного втілення в ряді інтеграційних об'єднань світу, які визначають стан і перспективи подальшого розвитку міжнародної економіки в цілому і міжнародного бізнесу, зокрема.

Поняття “інтеграція” походить від лат. слова, що означає возз'єднання і означає стан поєднання окремих диференційованих частин і функцій системи в ціле. Найвищим проявом інтернаціоналізації економічного життя є економічна інтеграція. Це поняття означає процес, тому міжнародну економічну інтеграцію слід визначити як об'єктивний, усвідомлений процес, направлений на зближення, взаємопроникнення і зрощення національних господарств різних країн світу. Економічна інтеграція – це природно історичний процес, що витікає із потреб міжнародного розподілу праці, що охоплює з тією чи іншою мірою інтенсивності, в тих чи інших формах – країни чи групи країн. В наші дні економічна інтеграція вплітається в усю структуру міжнародного ринку, вона пронизує величезну мережу економічних взаємовідносин, що формуються між національними господарствами. Інтеграційні процеси стають одним із тих факторів, що здійснюють вплив на темпи економічного зростання, структуру, міжгалузеві і народногосподарські пропорції держав, що інтегруються на внутрішні і зовнішні ринки, на відтворення в цілому. В свою чергу динаміка і розмах інтеграційних процесів знаходяться у тісному взаємозв'язку від відтворюваного механізму інтегрованих країн та ефективності їх функціонування. Цей процес володіє потенціалом саморегуляції та саморозвитку, в основі якого лежать економічні інтереси господарюючих суб'єктів, а також потреби країн в міжнародному розподілі праці. Чим же відрізняється міжнародна економічна інтеграція від інших господарських процесів?

Інтеграція – це перш за все державне регулювання економічної взаємозалежності, а також формування регіонального господарського комплексу зі структурою і пропорціями, зверненими на потреби регіону в цілому. Це процес, що вивільнює рух товарів, послуг, капіталів і робочої сили від національних кордонів і приводить до створення єдиного внутрішнього ринку, забезпечує зростання продуктивності праці і підвищення рівня життя в країнах певного інтернаціонального об'єднання. Інтеграційний процес по своїй природі об'єктивний, його головною метою є встановлення стійких всебічних зв'язків при активному сприянні зі сторони держав-учасників торгово-економічних зв'язків між національними господарствами двох чи більше країн з аналогічним соціально- економічним устроєм. В ході розвитку інтеграційного процесу відбувається взаємопроникнення, а в перспективі і зрощування в тій чи іншій мірі національних процесів відтворення, зближення соціальних та інституційних структур різних країн. Найбільших успіхів міжнародна економічна інтеграція досягла на економічному просторі європейського континенту, так як інтеграційний

процес в Західній Європі був сприйнятий на рівні керівництва провідних країн європейського простору. В широкому розумінні цього слова міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відношення, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні слід тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів в кожній із національних економік. В такому плані міжнародна економічна інтеграція являє собою вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, а як процес інтеграція, як свідчить Ю. В. Макогон, проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав. Розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений такими факторами: 1) економічним розвитком країн, груп країн і регіонів в умовах нерівномірного розподілу ресурсів; 2) закономірностями науково-технічного прогресу та розвитку інноваційно-знаннєвого суспільства; 3) тенденціями демографічного розвитку; 4) наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем (енергетичної, продовольчої, екологічної, економічного росту, народонаселення, економічної безпеки, роззброєння, освоєння Світового океану тощо).

Економічна взаємозалежність держав, інтернаціоналізація виробничих сил сприяє розвитку інтеграційних процесів в економіці. Основними цілями економічної інтеграції як якісно нового етапу інтернаціоналізації господарських зв'язків є більш тісна співпраця і взаємопроникнення окремих національних господарств, забезпечення умов концентрації виробництва і переплетіння капіталів, проведення узгодженої міждержавної економічної політики. Процес інтернаціоналізації господарського механізму почався наприкінці XVIII ст., а економічна інтеграція лише наприкінці 50-х pp. XX ст. Це означає, що економічна інтеграція з'являється на певному етапі розвитку інтернаціоналізації господарського життя, коли взаємозв'язки між національними економічними системами стають такими тісними і стабільними, що поступово починається процес формування інтернаціонального відтворення у кожній із сфер (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні), відбувається взаємопроникнення національних економічних систем.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА