Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

Важливою особливістю сучасної епохи стає поглиблення інтернаціоналізації господарського життя, яке на протязі багатьох століть зближує і зв'язує національні господарства різних країн світу в одне єдине ціле. По своєму економічному змісту інтернаціоналізація господарського життя представляє собою міжнародний аспект загально-історичного процесу усуспільнення виробництва, яке зростає разом з надмірним поглибленням міжнародного розподілу і паралельним розвитком різних форм взаємодії і обміну його результатами. Інтернаціоналізація господарського життя проявляється в міжнародних економічних відносинах, які являють собою систему різноманітних господарських зв'язків національних економік різних країн, що базуються на міжнародному розподілі праці. Формами міжнародних економічних відносин є:

• 1) міжнародна торгівля;

• 2) міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва;

• 3) міжнародна науково-технічна співпраця;

• 4) експорт капіталу;

• 5) міжнародна міграція робочої сили.

Можемо узагальнити, міжнародні економічні відносини в епоху глобалізації – це зв'язки і взаємозв'язки, що створюються в процесі функціонування світової економіки як глобальної системи. Поняття “міжнародні економічні відносини” є близьким до поняття “світова економіка”, оскільки базується на відносинах, зв'язках і взаємозв'язках, які виникають в системі світової економіки та її функціонуванні.

Міжнародне економічне право розкриває вагому сторону міжнародних економічних відносин – міжнародної співпраці і міжнародного регулювання цієї співпраці з точки зору правового функціонування системи міжнародних економічних відносин. Міжнародні економічні відносини – це система господарських, науково-технічних, виробничо-управлінських, торговельних, валютно-фінансових і кредитно-грошових зв'язків і відносин національних економік різних країн в сфері міжнародної співпраці, заснованих на міжнародному поділі праці, а також діяльність міжнародних організацій в сфері регулювання міжнародної торгівлі, ділових послуг, робочої сили, фінансових капіталів, основний акцент робить на вивченні двох взаємопов'язаних напрямів – міжнародної економічної співпраці і міжнародного економічного регулювання.

Ускладнення соціальних та економічних процесів свідчить, що еволюція міжнародних економічних відносин піддалася впливу формуванню єдності світового ринку на основі соціальних відносин капіталістичного типу та інтенсивного розвитку процесу глобалізації. В результаті істотно зросла взаємозалежність праці і народів, з'явилася велика кількість глобальних проблем загальносвітового і глобального характеру, які потребують для свого вирішення нарощування міжнародної співпраці. Економічна основа сучасних міжнародних відносин – новий міжнародний розподіл праці на основі змін в матеріальному базисі сучасного світу. В результаті глобалізації промислово-розвинуті країни укріплюють свої позиції економічного центру, тоді як країни, що розвиваються, залишаються в положенні залежної від нього периферії.

Слід виокремити три головних фінансових регіонів світу на початку XXI століття: США, Західна Європа і Японія; створення провідних світових фінансових центрів світу за участю ТНК і ТНБ: Нью-Йорк (США), Лондон (Великобританія), Париж (Франція), Франкфурт-на-Майні (Німеччина), Цюрих (Швейцарія), Люксембург, Токіо (Японія). ТНБ – фінансова база транснаціонального бізнесу; ТНБ – головні партнери ТНК по транснаціональному бізнесу. Критерій віднесення корпорації до категорії ТНК: індекс транснаціоналізації, його визначення, сектори їх економічної діяльності; відношення капіталізації до прибутку, дивіденди на доходи; контроль над світовими товарно-сировинними ринками; поглинання корпорацій в сфері транснаціонального бізнесу; контроль ТНК над сферою фундаментальної науки і науково-дослідницьких робіт (НІОКР), міжнародна торгівля патентами і ліцензіями ТНБ; фінансова глобалізація як провідна тенденція фінансового бізнесу в XXI ст.

Серед промислово розвинутих держав США утримують позиції найбільш багатої провідної країни світу. Проте вже сьогодні Європейський Союз по багатьом показникам зрівнявся із СІЛА чи навіть перевищив їх. Через 20-25 років першим гігантом світової економіки може стати Китай, набирає силу Індія, ряд азіатських держав (“нові тигри”) практично уже зараз наближаються до переходу з числа слаборозвинутих в число розвинутих. Одночасно відбувається інтенсивний процес регіоналізації – формування панконтинентальних чи менш широких формувань держав, які охопили:

• Європу (Європейський Союз);

• Азію – АСЕАН та інші формування більш вузького характеру;

• Африку – Організація Африканської єдності – Африканський Союз;

• Північну Америку – НАФТА;

• Латинську Америку – МЕРКОСУР, Андська група.

Ці регіональні організації стають з часом все більш активними і впливовими гравцями на арені міжнародних відносин. В сучасному світі основне джерело конфліктів – це проблеми соціально-економічного характеру – бідність, нерівноправність, Північ-Південь, глобальні проблеми сучасності. Тому особливу роль покликані відігравати міжнародні організації, щоб здійснювати координуючу роль та відповідати викликам глобалізованого світу. Саме ООН покликана грати роль організації багатополярного світовлаштування.

Таким чином, сучасна система міжнародних економічних відносин характеризується зростаючою складністю, їй властива нестабільність, динамізм, що потребує від усіх учасників світової спільноти зростаючу увагу до процесів глобалізації та її глибинних причин. Багатоманітність глобального політичного, суспільно-політичного розвитку у світі сприймається, по-перше, через складну, суперечливу взаємодію індустріально розвинутих країн, держав Євразії і Центральної Європи; по-друге, через активне залучення до світових процесів економічно слаборозвинутих країн, які знаходяться на деякій відстані від епіцентру світової політики і світової економіки, хоча політика “малих країн” все більше вплітається в тканину політики світових центрів. Цілісність сучасного світового господарства тільки формується. Цьому в значній мірі сприяє все більше розуміння людством того, що найважливіша проблема – це збереження миру і безпеки, зниження воєнного протистояння, розвиток прав людини, культури, екологічна безпека, подолання продовольчої кризи у великій кількості країн.

У зв'язку з вирішенням глобальних проблем світу перед Україною постають 10 напрямів структурної перебудови:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України
  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА