“Шок майбутнього” (футурошок) – шок від зіткнення людини з майбутнім, зумовленого змінами в усіх сферах життєдіяльності – економічній, політичній, соціальний, культурній. О. Тоффлер вважає, що непідготовленість до цих уже реально існуючих змін, є основною причиною стресів і неврозів в сучасному суспільстві. О. Тоффлер в своєму доробку “Футурошок” відмічає, що нові незвичні субкультури і стилі життя, політика, забави і вищий пілотаж об'єднують стрімкий потік змін, які впливають на зміну засад суспільства, цінностей, ідеології. Завдяки футурошоку, майбутнє входить в життя людини, порушує її звичне існування, адаптуючись до змін і виробляє здібності контролювати час. Так термін “проспекція” відноситься до методології перспективного розвитку суспільства, є протилежністю терміну “ретроспекція”, а теолог К. Моліна вводить термін “фютюріблі” для визначення наукового прогнозування (“можлива майбутність”). Це підкреслює неоднозначність і багатоваріантність майбутнього, вироблення різноманітних сценаріїв, своєрідний характер майбутнього розвитку подій. Різні уявлення про майбутнє суспільства зумовлені соціокультурними традиціями, рівнем розвитку культури і техніки і особливою зумовленістю досліджуваних пошуків. Концептуалізуючи свою методологію відповідно до предмета (дослідження майбутнього), футурологія розробляє й застосовує різноманітні методи і принципи аналізу соціально-історичних, політичних, ідейних, технологічних, релігійних та ін. тенденцій і вірогідних наслідків їх реалізації з метою передбачення і прогнозування подій, перетворень, катаклізмів, змін, здатних радикально вплинути на умови життя людини і на стабільність (нестабільність) існуючих суспільних форм; моделювання певного образу майбутнього як альтернативи теперішньому і основи практичної діяльності.
В роботі “Третя хвиля” О. Тоффлер запропонував таку схему розвитку цивілізації: “перша хвиля” – утворення суспільства аграрного типу; “друга хвиля” – розвиток індустріального суспільства; при цьому, основну увагу він приділяє переходу від “індустріального” типу суспільства до “постіндустріального”, що наближається; докорінно відрізнятиметься від капіталізму періоду “індустріалізму”, основні регулятивні принципи якого не спрацьовують у період переходу суспільства до економіки самообслуговування. Свого часу шість взаємопов'язаних принципів – стандартизація, централізація, спеціалізація, синхронізація, концентрація й максимілізація – програмували поведінку людей, цементували суспільство на всіх рівнях, починаючи з виробництва й закінчуючи сферою сім'ї, дозвілля, міжособових стосунків тощо. Проте, поява нової науковомісткої технології, реорганізація виробництва на основі впровадження найновіших досягнень науки й техніки привели в рух “третю хвилю” розвитку цивілізації, яка руйнує всі шість принципів попередньої економіки і змінює їх на протилежні. Особистість майбутнього неможливо змальовувати в термінах попередньої цивілізації, адже йдеться про переворот в усьому внутрішньому світі людини, який позначиться на її свідомості й підсвідомості.
Футурошок викликаний новими явищами, які виникають в суспільстві “третьої хвилі”: зростаючі темпи самогубства серед молоді, алкоголізму, психологічної депресії, вандалізму, злочинів, психічних розладів, емоційних стресів, знервованості, психічних фрустрації, амбівалентності особистості. Футурологічним прогнозам властиве глибоке усвідомлення катострофічності сучасної цивілізації (глобальні проблеми, руйнівний вплив на людину техногенного суспільства, небезпека ядерної війни). Водночас футурологія цього періоду відображали наявність стану фрустрації (краху всіх націй і віри в майбутнє, страху перед майбутнім, котрий за умов швидкої зміни (модифікації) суспільства стає феноменом повсякдення і в умовах якого людині важче адаптуватись до соціальної реальності (О. Тофлер “Футурошок”, 1970). О. Тофлер вважав, що створення фуктурологічних проектів відкриває шлях до масового пробудження соціальної уяви та активного включення громадян до процесу історичної творчості. Футурологія здійснює моделювання майбутнього як альтернативи сучасності.
Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку“ на сторінці 1. Приємного читання.
