Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

“Шок майбутнього” (футурошок) – шок від зіткнення людини з майбутнім, зумовленого змінами в усіх сферах життєдіяльності – економічній, політичній, соціальний, культурній. О. Тоффлер вважає, що непідготовленість до цих уже реально існуючих змін, є основною причиною стресів і неврозів в сучасному суспільстві. О. Тоффлер в своєму доробку “Футурошок” відмічає, що нові незвичні субкультури і стилі життя, політика, забави і вищий пілотаж об'єднують стрімкий потік змін, які впливають на зміну засад суспільства, цінностей, ідеології. Завдяки футурошоку, майбутнє входить в життя людини, порушує її звичне існування, адаптуючись до змін і виробляє здібності контролювати час. Так термін “проспекція” відноситься до методології перспективного розвитку суспільства, є протилежністю терміну “ретроспекція”, а теолог К. Моліна вводить термін “фютюріблі” для визначення наукового прогнозування (“можлива майбутність”). Це підкреслює неоднозначність і багатоваріантність майбутнього, вироблення різноманітних сценаріїв, своєрідний характер майбутнього розвитку подій. Різні уявлення про майбутнє суспільства зумовлені соціокультурними традиціями, рівнем розвитку культури і техніки і особливою зумовленістю досліджуваних пошуків. Концептуалізуючи свою методологію відповідно до предмета (дослідження майбутнього), футурологія розробляє й застосовує різноманітні методи і принципи аналізу соціально-історичних, політичних, ідейних, технологічних, релігійних та ін. тенденцій і вірогідних наслідків їх реалізації з метою передбачення і прогнозування подій, перетворень, катаклізмів, змін, здатних радикально вплинути на умови життя людини і на стабільність (нестабільність) існуючих суспільних форм; моделювання певного образу майбутнього як альтернативи теперішньому і основи практичної діяльності.

В роботі “Третя хвиля” О. Тоффлер запропонував таку схему розвитку цивілізації: “перша хвиля” – утворення суспільства аграрного типу; “друга хвиля” – розвиток індустріального суспільства; при цьому, основну увагу він приділяє переходу від “індустріального” типу суспільства до “постіндустріального”, що наближається; докорінно відрізнятиметься від капіталізму періоду “індустріалізму”, основні регулятивні принципи якого не спрацьовують у період переходу суспільства до економіки самообслуговування. Свого часу шість взаємопов'язаних принципів – стандартизація, централізація, спеціалізація, синхронізація, концентрація й максимілізація – програмували поведінку людей, цементували суспільство на всіх рівнях, починаючи з виробництва й закінчуючи сферою сім'ї, дозвілля, міжособових стосунків тощо. Проте, поява нової науковомісткої технології, реорганізація виробництва на основі впровадження найновіших досягнень науки й техніки привели в рух “третю хвилю” розвитку цивілізації, яка руйнує всі шість принципів попередньої економіки і змінює їх на протилежні. Особистість майбутнього неможливо змальовувати в термінах попередньої цивілізації, адже йдеться про переворот в усьому внутрішньому світі людини, який позначиться на її свідомості й підсвідомості.

Футурошок викликаний новими явищами, які виникають в суспільстві “третьої хвилі”: зростаючі темпи самогубства серед молоді, алкоголізму, психологічної депресії, вандалізму, злочинів, психічних розладів, емоційних стресів, знервованості, психічних фрустрації, амбівалентності особистості. Футурологічним прогнозам властиве глибоке усвідомлення катострофічності сучасної цивілізації (глобальні проблеми, руйнівний вплив на людину техногенного суспільства, небезпека ядерної війни). Водночас футурологія цього періоду відображали наявність стану фрустрації (краху всіх націй і віри в майбутнє, страху перед майбутнім, котрий за умов швидкої зміни (модифікації) суспільства стає феноменом повсякдення і в умовах якого людині важче адаптуватись до соціальної реальності (О. Тофлер “Футурошок”, 1970). О. Тофлер вважав, що створення фуктурологічних проектів відкриває шлях до масового пробудження соціальної уяви та активного включення громадян до процесу історичної творчості. Футурологія здійснює моделювання майбутнього як альтернативи сучасності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку
  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА