Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

Головним суб'єктом сучасного світовлаштування, світових ринків, товарів, послуг і капіталів, виступають національні держави і ТНК. При цьому транснаціональний бізнес, який контролює до 60% світового товарообороту, не тільки якісно протидіє економічній могутності і впливу національних державних структур, але все більше перетворюється в самостійну самовідтворюючу економічну підсистему світової економіки із своєю власною структурою, економічними і організаційними взаємозв'язками, що обслуговують рух товарів, послуг, технологій. Ключове питання європейської геополітики в останні роки – питання, чи зможе об'єднана Європа стати на противагу США в реальному світі. Незважаючи на те, що процес інтеграції йде повільно і суперечливо, вже сьогодні очевидно, які безпрецедентні можливості інтеграція відкриває у сфері економіки, політики та оборони. Процес створення Європейського Союзу і єдиної європейської валюти дозволив зблизити основні показники економічного і воєнного розвитку європейських країн та США, проте суперечності стратегічного характеру при цьому не зникли, а напроти, загострилися. Експерти вважають, що сукупна економічна могутність країн Західної Європи на початку XXI століття фактично зрівнялася з американськими показниками – 19,8% – світового ВВП, США – 21%. Сьогодні по рівню населення Європа перевершує США на 40%, частка ЄС в світовому експорті безперервно зростає і вже сьогодні значно перевершує частку США (37%-ЄС, 13,5% – США).

Згідно з прогнозами європейських аналітиків, сучасні тенденції свідчать про те, що США і ЄС знаходяться на порозі широкомасштабного торгового та економічного конфлікту. Це відбувається через те, що євро відволікає значні фінансові потоки з американського ринку, ускладнює дефіцит американського бюджету, стає сильним конкурентом долару в міжнародних розрахунках, послаблює США в її намірах диктувати фінансові ціни на нафту та інші сировинні матеріали. Деякі американські експерти висловлюють передбачення, що єдиний валютний союз може перетворити засновану на пануванні долара світову фінансову систему в новий двохполюсний світ “долар-европорядок”. Сучасна зона єдиної європейської валюти – найбільша в світі зона багатих країн – споживачів дорогих товарів світового ринку. В 1999 р. єврооблігації склали 44% всіх облігацій, які вийшли в світі, в той час як на долар прийшлося 43%. Європейський Союз здійснює безперервну торгову експансію, уклавши угоди про асоціації з 80 країнами.

Сфера дії транснаціонального капіталу – національні економіки, які все більше втрачають свою відтворюючу цілісність, так як з'являється інтеграційна єдність ЄС як самоутворюючої системи. Процес економічної транснаціоналізації дає можливість для гострих теоретичних дискусій щодо “зникнення” держави, перетворюється на “нічного сторожа”, до розмивання функцій національної держави в умовах глобалізації. Проте, як свідчить аналіз, держава не залишається незмінною, змінюється її стан в системі глобалізованої економіки, її внутрішньо-національні функції, взаємовідносини з іншими глобальними “гравцями”. Національно-державна відокремленість набуває нової якості під впливом глобалізації; при цьому держави активну участь приймають в глобальному процесі, формують інтеграційні союзи, на колективній основі захищають їх національні інтереси. Втягнення держав в глобальний відтворювальний процес відбувається шляхом переведення значної частини їх зовнішньоекономічних зв'язків у внутрішньогосподарський оборот транснаціональних компаній. ТНК, таким чином, здійснюють рішучий вплив на стан і функції держави в глобальній економіці. Біля 500 ТНК, які складають основу світогосподарської системи, контролюють до половини світового промислового виробництва, більше 60% світового зовнішньоторгового обороту і приблизно 4/5 ліцензій і патентів на нову техніку.

Геоекономічна і геополітична ситуація сучасного світу сильно корегує функції і повноваження сучасної держави, яка є носієм неоднакових повноважень і функцій через різні їх економічні та політичні потенціали. В той же час транснаціоналізація не є процесом, який рівномірно охоплює всі держави, тому слід розрізняти вплив транснаціоналізації на економіку країн розвинених і тих, що розвиваються. Перш за все слід звернути увагу на особливий характер відокремлення транснаціонального капіталу, який йде шляхом впровадження його у відтворюючі взаємозв'язки національних економік. Внаслідок цього відбувається розрушення відтворюючої цілісності національних комплексів і формуються нові галузеві національні і глобальні пропозиції.

При цьому, глобальні взаємозв'язки транснаціональних структур створюють другу, наднаціональну сітьову економіку, не прив'язану жорстко до територій і тому рухому, змінюючу, ту, що є основою глобальної економіки. Тому національна економіка, яка залишається на території будь-якої держави, вже не може називатися господарським комплексом, а включається у верхній шар транснаціональних відтворювальних зв'язків та обмінів. Світовий банк у 1997 р. опублікував звіт експертів, присвячений аналізу зміни ролі держави в розвитку економік різних країн в умовах глобалізації (“Держава в змінюючому світі”), в якому відмічається, що сьогодні значно змінилися функції держави, а без ефективної держави стійкий економічний і соціальний розвиток неможливий (“Государство в меняющемся мире. Отчет о мировом развитии. 1997. – Всемирный банк, 1997).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування
  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА