Висновки

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

Європейський вибір є невід'ємною частиною не тільки економічного, політичного, соціального, культурного, правового, а й громадського виміру існування України. Чітка і пріоритетна інтеграція до ЄС, набуття асоціації, а згодом повноправного членства в ЄС розглядаються як основа економічного та соціального розвитку держави на наступні 10 років і більш на віддалену перспективу. У зв'язку з цим посилюється увага до послідовного виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, дотримання не тільки економічних, соціальних, а й політичних критеріїв – розширення діяльності демократичних інститутів, захист особистих прав і свобод громадян, гарантії незалежності судової влади, гармонізації ЄС національного та європейського законодавства.

• 1. Необхідний інтенсивний підхід до інтеграції по кількох пріоритетних напрямках, а саме:

  – розробка національної стратегії європейської інтеграції, досягнення сумісності цінностей, норм і принципів внутрішнього політичного та соціального життя України з нормами й принципами євро спільноти;

  – пошук стратегічного партнера серед європейських держав;

  – створення умов до залучення європейських інвестицій. Слід не лише підкреслювати геополітичне значення поглиблення двосторонніх зв'язків України з державами Європейського континенту, посилення інтеграційних процесів, а й демонструвати практичну корисність такої співпраці, перспективи адаптації європейського досвіду на українських теренах.

• 2. Звідси необхідність створення недержавних інституцій, сприяння євроінтеграційному розвитку на рівні об'єднань підприємців, профсоюзів, громадянських організацій, творчих колективів, необхідно використати механізми активного залучення регіонів України до формування і реалізації політики інтеграції в структурі ЄС. Здійснення інтеграційних заходів потребує механізму цільового фінансування адаптації України до міжнародних стандартів; воно повинно бути багатоканальним і втілюватися як в державних, так і в місцевих бюджетах, позабюджетних фондах, здатних залучати кошти вітчизняних підприємців. Ефективна євроінтеграція потребує перш за все консолідації внутрішніх зусиль для забезпечення умов стабільного демократичного розвитку суспільства, становлення конкурентноздатності національної економіки як основи взаємовигідної співпраці і партнерства.

• 3. Цей союз являє собою крихке державне об'єднання, в якому немає ефективної системи управління, межі владних повноважень центральних органів є неясними, немає чіткого розподілу повноважень між законодавчою виконавчою і судовою гілками влади, нема системи стримувань і протидій, Вищий законодавчий орган Євросоюзу – Європейський парламент у порівнянні з національними парламентами грає другорядну роль в процесі законотворчості. Загальноєвропейське законодавство теоретично має пріоритет над національними законами, але на самому ділі не дотримуються. Суди продовжують керуватися національними кодексами і нормами: Англія не визнає сумісно виробленої Шенгенської угоди про візовий режим; Швеція, Англія і Данія відмовилися ввійти у валютні союзи і ввести єдину європейську валюту євро; об'єм владних повноважень Комісії чітко не визначений, тому Рада міністрів, що періодично збирається на свої наради, може в будь-який момент стримувати Комісію. Вищий координаційний орган ЄС – Рада міністрів, який переходить з країни в країну, з головою що вибирається на 6-місчний строк, не може замінити собою дійсного уряду. Всі ці негативні наслідки євроінтеграції потребують часу і визрівання в середовищі євро спільноти.

• 4. Україна як повноцінна європейська держава може відбутися лише за умови адекватного сприйняття наявних європейських реалій у всіх їх багатоманітності та стрімкій динаміці. Ми маємо всі підстави вважати, що Україна може перетворитися на соціокультурний центр східнослов'янських народів, адже вітчизняна “філософія серця“ не раз допомагала обирати гідний шлях духовного самозбереження нації у надзвичайно складних історичних умовах. Завдяки реалізації інформаційного забезпечення політики європейської інтеграції необхідно:

  – довести до Європейської громадськості широку інформацію та відомості про Україну, що сприятиме більшій обізнаності світового співтовариства про можливості та наміри нашої країни;

  – переконати Європейське співтовариство, що Україна може стати перспективним і привабливим партнером;

  – створити позитивний імідж України за кордоном;

  – завоювати прихильників європейської інтеграції України серед європейської громадськості.

• 5. Багатовекторність громадської думки ще не трансформована на користь європейського вибору в свідомості населення. Євроідея все ще не набула загального об'єднавчого розмаху. Неготовність українського суспільства прийняти євроінтеграцію може стати внутрішнім чинником стримування євроінтеграційних прагнень України, а від ступеня інформованості суспільства про політику європейської інтеграції залежать як досягнення сучасних економічних, життєвих стандартів особистої безпеки, гарантованих прав і свобод громадян, так і зусилля керівництва нашої держави, спрямовані на входження України до ЄС.

• 6. Вищою цінністю ноосферного (антропокосмічного) світогляду являється гармонія суспільства і природи, особистості і суспільства, що втілюються в ідеалі ноосферної єдності. Деструктивно-споживацьке відношення до природи, ідеологія максимуму змінюється на оптимальний діалог і співтворчість людини зєі світом. Антропоцентризм уступає місце антропокосмісзму. У суспільстві пріоритети особистості (лібералізм) чи суспільства (тоталітаризм) знімаються у єдності їх паритетності і взаємного визнання самоцінності один одного.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки
  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА