Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

Тенденції розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів наступні:

• поширення міграційних процесів трудових ресурсів практично на всі країни світу;

• головний напрям міграції трудових ресурсів: з країн, що розвиваються, та країн із перехідними економіками у найрозвиненіші країни;

• активізація міграційних процесів із однієї розвиненої країни в іншу;

• посилення міждержавних переселень у межах країн, що розвиваються;

• пожвавлення маятникової міграції між країнами з перехідними економічними системами;

• виникнення нової форми міграції трудових ресурсів – міграції науково-технічних кадрів;

• посилення тенденції “втеча мозку” із країн з перехідними економіками та країн, що розвиваються, у розвинені країни;

• утворення нових привабливих міграційних центрів на Близькому Сході (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт, Ізраїль), у Латинській Америці (Аргентина, Бразилія, Венесуела), у Південно-Східній Азії (Японія, Гонконг, Тайвань, Сінгапур);

• зростання частки “молодої міграції”;

• розширення обсягів нелегальної міграції, зумовлене жорсткішою міграційною політикою США і країн Західної Європи, які прагнуть обмежити трудові ресурси.

Міжнародна (зовнішня) міграція трудових ресурсів – переселення населення, пов'язана з від'їздом із країни (еміграція) і в'їздом в країну (імміграція). Міжнародна міграція трудових ресурсів в залежності від тривалості може бути – часовою, довгостроковою, постійною; з точки зору географічних факторів – регіональною, прикордонною, маятниковою, транзитною; адміністративно-правового регулювання – добровільною, легальною, нелегальною, висилання, депортації, переселення, рееміграції. Міжнародна міграція трудових ресурсів формується під впливом багатьох факторів, серед яких – демографічний розвиток країни, особисті сімейні обставини громадян, матеріальний і культурний рівень життя населення, соціально-політична ситуація в країні; економічна кон'юнктура, стан на ринку праці, суспільна безпека, діяльність великих транснаціональних корпорацій.

Причинами міжнародної міграції трудових ресурсів можуть бути: перенаселення, велике демографічне збільшення населення; велике безробіття; кризова економічна ситуація в країні, тривала економічна депресія, низький життєвий стандарт населення; відсутність життєвих перспектив для молоді, що досягла працездатного населення; відсутність можливостей для розвитку науки і культури.

Економічні мігранти, які працевлаштувалися на території зарубіжних держав, складають одну з найбільш великих по чисельності груп серед різних видів зовнішньої міграції. Розрізняють наступні основні їх категорії: емігранти “за заробітком” (їх виштовхує із країни частіше всього тяжка матеріальна ситуація і відсутність роботи, можливість, емігрувавши, покращити умови життя своєї сім'ї); мобільні емігранти – висококваліфіковані працівники, відряджені своїми підприємствами для виконання робіт на території інших робіт, працівники транснаціональних фірм, банків, страхових компаній, зайнятість яких пов'язана з інтернаціональним капіталом; творча і художня інтелігенція, наукові працівники, мотиви яких не тільки в більш високих заробітках, але і у можливості активної творчості, кращих умов для роботи.

Можна зробити висновок, що один із основних критеріїв ідентифікації трудової міграції – це перетин адміністративного кордону будь-якої території (держави, регіону, міста). На цій основі виокремлюють, перш за все, міжнародну (міждержавну) і внутрішню міграції. Внутрішні міграції не впливають на загальну чисельність населення країни, міжнародні міграції ведуть до зміни чисельності населення країн світу, часто супроводжуються зміною громадянства. Розрізняють також територіальні переміщення трудових мігрантів всередині міської місцевості (“місто-місто”), всередині сільської місцевості (“село-село”) та міграційний обмін населенням між міською і сільською місцевістю (“село-місто”, “місто-село”).

У відповідності з часовим критерієм виділяють незворотну (внутрішні переселення, еміграція, імміграція) і зворотну міграції (включає довгострокову, сезонну, маятникову, епізодичну міграції).

За формами виділяють добровільну, нелегальну і змушену міграції:

Трудова міграція розрізняється по причинам, серед яких виділяють наступні основі групи причин: економічні, соціальні, воєнні, демографічні (об'єднання сімей, шлюбна міграція), культурні, політичні релігійні, етнічні.

Міграція трудового населення здійснює, таким чином, істотний вплив на економіко-демографічний розвиток окремих країн, регіонів і світу в цілому. Однією із найбільш значущих сучасних її закономірностей є зростаюча роль міжнародної міграції населення в економіко-демографічному розвитку як країн, що приймають, так і країн походження мігрантів.

Значних масштабів набуває міграція трудової сили внаслідок промислової революції та формування технологічного способу виробництва, заснованого на машинній праці. Історії відомі масові переміщення людей і навіть цілих народів, які зумовлювалися військовими, політичними, національно-етнічними чинниками. На нижчій стадії капіталізму робоча сила значною силою мігрувала за капіталом (із розвинутих країн в слаборозвинуті), на вищій – переважно із слаборозвинутих у високорозвинені. Міграція

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види
  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА