Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

Для аналізу міграції трудових ресурсів розглядають також відносні показники (на тисячу чоловік населення):

• коефіцієнти прибуття і вибуття;

• коефіцієнти чистої міграції.

Серед міграційних процесів виділяють:

• 1) соціальну міграцію, зумовлену намаганням завдяки зміні місця проживання більш повно задовольнити потреби мігранта в отриманні освіти, зростанні професійної підготовки, підвищенні доходів, покращенні життєвих умов;

• 2) економічну міграцію, пов'язану з забезпеченням певного рівня мобільності трудових ресурсів, їх територіальним перерозподілом і забезпеченням кількісної і якісної відповідності між попитом і пропозицією робочої сили різного профілю і кваліфікації в різних районах і населених пунктах.

Ефективною слід вважати таку міграцію, в результаті якої існує надлишок робочої сили, тим самим міграція сприяє більш повному використанню робочої сили та структурним зсувам в економіці, що приводить до зростання продуктивності праці.

Епізодична міграція трудових ресурсів являє собою ділові, рекреаційні та інші переміщення, які здійснюються не тільки нерегулярно, але і не обов'язково по одним і тим же напрямкам. Якщо в ділових поїздках приймають участь працездатні контингенти, то в рекреаційних – остання частина населення. Склад учасників епізодичної міграції трудових ресурсів різноманітний: згідно зі своїми масштабами це вид міграції, що перевищує останні. Виключення складають – туристичні поїздки, об'єм яких постійно зростає.

Маятникова міграція трудових ресурсів являє собою щоденні чи недільні поїздки населення від місця проживання до місця роботи (і навпаки, розташованих в інших населених пунктах). В маятниковій міграції приймає участь значна частина міського і сільського населення. В найбільш істотних масштабах вона здійснюється в тих агломераціях, центром яких є великі міста.

В останні 20-30 років маятникова міграція в територіальних переміщеннях населення значно зросла. Маятникова міграція збільшується кількісно і якісно змінює трудові ресурси поселень – центрів притяжіння, де число робочих місць перевершує власні ресурси праці, які не відповідають професійно-кваліфікаційній структурі населення. З іншої сторони, маятникова міграція трудових ресурсів створює умови для задоволення різноманітних потреб у праці жителів, як правило, невеликих поселень, в яких якісно, а іноді і кількісно обмежений вибір робочих місць.

Сезонна міграція трудових ресурсів – це переміщення, головним чином, працездатного населення до місця сезонної роботи і проживання на строк – декілька місяців із збереженням можливості повернення до місця постійного проживання. Сезонні міграції не тільки підвищують реальний життєвий стандарт, але і задовольняють потреби виробництва, що мають дефіцит робочої сили. Подібні міграції виникають внаслідок того, що в економіці ряду районів домінуюче положення належить галузям, в яких потреба в робочій силі нерівномірна по часу.

Незворотна міграція трудових ресурсів (чи переселення) може бути названа також міграцією, яку часто називають повною, здійснюваною назавжди. Незворотна міграція одночасно відповідає двом умовам: по-перше, населення переміщується з одних населених пунктів в інші; по-друге, переміщення супроводжується зміною постійного місця проживання. Перша умова виключає з міграції можливі переміщення населення всередині населених пунктів; друга умова – зворотні чи короткострокові поїздки в інші населенні пункти.

Види міграції розрізняють не тільки згідно формальних ознак, але і по сутності. Так, незворотна міграція є на відміну від інших найважливішим джерелом формування постійного складу населення в місцевостях, що потребують заселення. Міжнародна незворотна міграція може перетворитися на інший вид, зокрема, епізодична, маятникова чи сезонна міграції часто бувають початком незворотної міграції, тобто один вид міграції може переходити в інший. Розрізняють також внутрішню міграцію трудових ресурсів – переміщення всередині країни; та зовнішню міграцію – міграцію як виїзд за межі країни та імміграцію як в'їзд в країну.

Міграція трудових ресурсів як складний соціально-економічний процес визначається різними об'єктивними і суб'єктивними причинами, які об'єднуються в декілька груп:

• 1. Природнокліматичні, пов'язані з впливом оточуючого середовища і включають клімат, ландшафт, зміни в економічній системі.

• 2. Демографічний, зумовлені територіальними відмінностями в структурі населення по статі, віку, шлюбно-сімейними відносинами.

• 3. Етнічні, пов'язані із впливом національних традицій, звичаїв, специфіки матеріальної і духовної культури різних народів на рівні мобільності (рухомості), структурою і напрямками переміщень.

• 4. Соціально-економічні, пов'язані з різними аспектами розвитку виробництва (розміщенням виробництва на території, співвідношенням екстенсивного та інтенсивного типів економічного зростання, відмінностями в рівнях економічного розвитку районів, інвестиціями тощо); і зумовленими ними відмінностями в умовах життя, можливістю працевлаштування, змістом і характером праці, розміром заробітної платні, перспективами отримання освіти, житла, створення сім'ї.

Складність і суперечливість міграції трудових ресурсів викликає необхідність регулювання цього процесу, проведення міграційної політики, під якою розуміються спеціальні заходи, що обмежують чи, навпаки, стимулюють міграцію. Розрізняють прямі і непрямі методи регулювання.

Прямі методи включають субсидіювання розходів та витрат на переміщення мігрантів, забезпечення їх необхідною інформацією. Непрямі методи включають будівництво промислових підприємств; розвиток інфраструктури в районах масового переселення тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види
  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА