Розвідувальна спільнота Китаю

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Міністерства державної безпеки (МДБ, Служба державної розвідки та контррозвідки).

Міністерства громадської безпеки (МГБ).

Військової розвідки (ДГУ ГШ - Друге головне управління Генерального штабу).

Військової контррозвідки (СВБ Голов.ПУ НВАК - Служба внутрішньої безпеки Головного управління Політуправління НВАК).

Головного митного управління.

Державного управління з питань контролю за валютою.

Податкового управління міністерства фінансів.

Організаційно-правові аспекти формування концептуального підходу до безпеки Китаю у сфері сучасного інформаційно-психологічного протиборства

У зазначеній оперативній обстановці керівництво КНР здійснює комплекс заходів, спрямованих на підвищення інформаційної безпеки країни, та підготовку до можливої інформаційно-психологічної війни. Для вирішення цих завдань здійснюється реорганізація урядових структур, проводиться переоснащення збройних сил і розробляються принципи інтеграції інформаційної інфраструктури Китаю у світові системи.

КНР має намір розширювати міжнародне співробітництво з метою максимального прискорення процесу інформатизації держави, розвитку телекомунікаційної інфраструктури, усіх видів зв'язку, продовження реалізації космічних проектів. При цьому китайське керівництво планує використовувати ефективний механізм залучення передових закордонних технологій, створений у ході проведення політики реформ і "відкритості". В електронній промисловості Китаю вже нараховується 660 спільних підприємств, обсяг іноземних інвестицій в які складає 7 млрд. доларів.

З 1996 р. при Держраді КНР діє Комісія з питань інформатизації у складі провідних експертів із 20 державних органів Китаю, її головною функцією є визначення і підтримка найбільш важливих напрямків розвитку інформаційної техніки.

У рамках реорганізації державних структур у березні 1998 р. прийнято рішення про утворення міністерства інформаційної промисловості шляхом злиття міністерств електроніки, поштового зв'язку і комунікацій. Одним із основних завдань нового відомства є вирішення проблем Інформаційної безпеки КНР.

Командування Народно-визвольної армії (НВА) Китаю визначає підготовку до ведення інформаційної війни як головну тенденцію в реформуванні китайських збройних сил. Роблячи ставку на переоснащення збройних сил сучасними видами озброєнь, включаючи новітні засоби радіоелектронної боротьби та інформаційної протидії, а також системами командування, управління, зв'язку і розвідки, керівництво КНР прийняло рішення протягом трьох років (до 2010 р.) скоротити чисельність збройних сил на 500 тисяч чоловік. На передбачуваних театрах воєнних дій будуть обладнані інформаційні мережі з відповідним набором баз даних. Експериментальна модель подібної мережі обговорювалася у 1996 р. на Третій усекитайській нараді працівників системи військової інформації. Для підтримки військових об'єднань створені бази даних, що містять більш 1500 типових документів.

З 1996 р. функціонує організований урядом КНР Центр військових стратегічних досліджень, який розглядає, зокрема, питання ведення інформаційних воєн, оцінює ефективність засобів інформаційного ураження і розробляє рекомендації з протидії можливим загрозам.

У 1997 р. Центральна військова рада затвердила документ під назвою "Розширення міжнародного обміну в області військової електронної техніки і технологій та нарощування військових ресурсів Китаю". Відповідно до поставлених завдань планується почати кампанію за співробітництво з іноземними фірмами з метою залучення до Китаю закордонних технологій військового призначення для оснащення НВА КНР.

Проводячи політику широкої інтеграції у світові інформаційні системи, уряд КНР при цьому наполягає на необхідності перегляду тенденцій створення та удосконалення глобальних високошвидкісних мереж, здатних, на його думку, у нинішніх умовах породжувати конфлікти в міжнародних відносинах і нести загрозу підриву національних суверенітетів великої групи держав, у тому числі Китаю. У цьому зв'язку невідкладним завданням є розробка міжнародного механізму, норм і правил інформаційного обміну, які виключають прояв мережного домінування. При цьому фахівці вважають, що Китаю необхідно очолити боротьбу більшості країн, що розвиваються, у тому числі членів руху неприєднання, за "справедливий інформаційний порядок".

За оцінками місцевих експертів, установлення такого інформаційного обміну можливе лише за умови дотримання принципів рівності суверенітетів, відповідності інтересам більшості країн світу, усунення диктату однієї чи ряду провідних індустріальних держав, які використовують для цього свої економічні та технологічні переваги.

Для країн, що розвиваються, зазначають китайські аналітики, необмежена інформаційна свобода поряд з одержанням певних дивідендів у сфері торгівлі несе загрозу негативного соціально-політичного і культурного впливу на них. Відзначається, що принципи, на яких нині ґрунтується створення глобальної високо-швидкісної мережі провідних західних держав, не відповідають вимогам більшості держав світу.

Швидке збільшення в КНР числа користувачів глобальноі мережі Інтернет ставить перед керівництвом республіки проблему збереження на колишньому рівні його контролюючих і регулюючих функцій, оскільки в міру розширення в КНР телекомунікаційної інфраструктури зростаюче число організацій і приватних осіб, у тому числі іноземних, одержують можливість впливати на процес формування суспільної думки та спонукати до дій, спрямованих на зміни соціально-політичної обстановки в державі.

Серед основних завдань, що потребують вирішеня Китаєм у процесі інтегрування в глобальні системи, фахівці виділяють захист інтелектуальної власності, а також блокування доступу до закордонної інформації, що нав'язує, на їхню думку, неприйнятний для китайців спосіб життя, який підриває національні культурні традиції та морально-етичні норми. Крім того, вважається необхідним вжиття ефективних заходів щодо обмеження поширення в комп'ютерних мережах даних про діяльність урядових структур, а також розробка жорсткої системи правил, які регламентують доступ різних організацій та відомств до закордонних джерел.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвідувальна спільнота Китаю“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю
  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері