Європейський союз: особливості концептуального підходу

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

• o неоднорідність розвитку інфраструктур у різних країнах;

• o розбіжність у підходах і законодавстві;

• o труднощі в технічній реалізації;

• o відсутність єдиних стандартів.

Європейський Союз прийняв рішення про якнайшвидше створення єдиної транс'європейської мережі інформаційного зв'язку, внаслідок чого затверджено програму INFO-2000. Реалізується ряд проектів щодо впровадження нових інформаційних технологій в адміністративний сектор (IDA, EPHOS, APPUCAZIONI ТЕІ_ЕМАТІСНЕтощо).

На розгляд Комісії Європейських співтовариств представлено програму подолання мовних відмінностей в єдиних інформаційних системах. Найближчим часом плануються заходи щодо вирішення питань безпечного обміну інформацією в мережах і впровадження єдиного стандарту для об'єднання локальних мереж різних країн і регіонів.

Зміни, що відбуваються в європейській інформаційній інфраструктурі, вимагають серйозних виправлень законодавчих і регулюючих актів. У цьому зв'язку 11 березня 1996 р. Європейський Союз прийняв спільну директиву про юридичний захист баз даних (БД). Зростання інформаційного ринку означає можливість звертання до національних баз даних користувачів Інших країн, що вимагає приведення у відповідність внутрішньодержавних актів І прийняття загального законодавства про захист авторських прав.

Нова директива забезпечувала узгодження національних та загальноєвропейських правил із захисту авторських прав для баз даних, представлених в електронній і неелектронній формах, без збитку для авторських робіт, що входять до зазначених баз даних.

У березні 1996 p. у Брюсселі пройшла нарада на рівні міністрів, відповідальних за розвиток телекомунікацій у європейських країнах, на якій було досягнуто політичної згоди щодо нової директиви про взаємодію у цій сфері. Директива торкнулася проблеми організації універсальних послуг і взаємозв'язку на основі застосування принципів відкритої мережі (Орел network provision - ONP). Рада також прийняла рішення щодо основних напрямків розвитку транс'європейських телекомунікаційних мереж, установила процедуру добору проектів.

У Брюсселі обговорювалися виправлення до юридичних актів ONP Frame Work І Leased Lines Directives, розглядалися пропозиції Комісії Європейських співтовариств із координації підходів країн до введення однакових вимог до персонального супутникового зв'язку (SPCS) із метою запобігання проблем несумісності та відсутності законодавчих актів, особливо у тих випадках, коли послуги супутникового зв'язку надаватимуться всім країнам на території Європи.

Більшість країн, що не володіють, як США, могутніми інформаційними ресурсами, схиляються до створення міжнародної договірно-правової бази гарантії безпеки у глобальному масштабі та налагодження взаємодії у зазначеній сфері. Європейці вже розпочали вивчення питання про прийняття нормативних документів з інформаційної безпеки в рамках ЮНЕСКО. На їхню думку, це дасть змогу додати контролю за глобальними мережами багатополюсний характер, зменшивши тим самим вплив США.

Деякі європейські держави розраховують на більш тісну взаємодію у рамках НАТО і Євросоюзу при виявленні ризиків упровадження нових технологій, розробці критеріїв, методів та випробних засобів для оцінки захищеності національних комунікаційних систем, видачі дозволів на впровадження інформаційних систем у важливі об'єкти та здійснення спеціальних заходів безпеки в урядових і військових структурах.

Ґрунтуючись на оцінках фахівців у сферіті стратегічних досліджень, здається, варто звернути увагу на особливу загрозу використання інформаційної зброї з метою взяття під контроль інформаційної інфраструктури держави, вивчити питання про доцільність виходу України з ініціативою про розробку міжнародних угод з інформаційної безпеки та кодексу поведінки в міжнародному інформаційному просторі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Європейський союз: особливості концептуального підходу“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу
  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері