Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

У вузькому значенні державне управління розглядається як діяльність тільки виконавчо-розпорядчих органів держави: Кабінету Міністрів, міністерств, державних комітетів (служб) та інших органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, місцевих державних адміністрацій.

Державному управлінню властиві такі риси: 1) діяльність з реалізації завдань і функцій держави; 2) здійснюється спеціально створеними для цього державними органами та посадовими особами; 3) останні діють за дорученням держави, від її імені і мають державно-владні повноваження; 4) форми та методи роботи управлінських органів регламентуються правом.

Таким чином, державне управління - це підзаконна виконавча та розпорядча діяльність органів державної виконавчої влади, спрямована на практичне виконання законів у процесі повсякденного і безпосереднього керівництва господарським, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом. Державне управління співвідноситься з виконавчо-розпорядчою владою та її органами через призму загального та особливого, в якому проявляються загальні риси правотворчої і правореалізаційної діяльності держави та виконавчо-розпорядчої дальності однієї з гілок єдиної державної влади.

Висновок: інформаційно-аналітичні оцінки, висновки та пропозиції мають дорадчу функцію під час прийняття рішень. Для споживача вони не створюють прецедент обов'язковості, тобто при необхідності інформаційно-аналітичний продукт може бути основою для підготовки підзаконних нормативно-розпорядчих актів, найчастіше закритого характеру.

У соціально-правовому аспекті організація і діяльність державних органів здійснюється державними службовцями, а це передбачає необхідність з'ясування значення для навчальної дисципліни, що вивчається, розуміння інституту адміністративного права "державна служба".

Державна служба в Україні-це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті для практичного виконання завдань і функцій держави, заробітну платню вони одержують за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями, мають відповідні службові повноваження і займають певні посади.

Посада - це визначена структурою і штатним розкладом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами відповідно до Закону вважаються керівники і заступники керівників державних органів та їх апарату; інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій.

Управління діяльністю у правоохоронній сфері, сфері оборони, безпеки і захисту національних інтересів на міжнародній арені посідає важливе місце в організації відповідної національної системи забезпечення громадської, державної і національної безпеки. У різних державних відомствах і господарських структурах, пов'язаних з правоохоронною діяльністю, безпекою, обороною і міжнародним співробітництвом, це безпосередній вплив управлінських ланок системи недіяльність сил і засобів цих структур, який базується на всебічному вивченні умов діяльності і полягає у визначенні перспективних і поточних цілей і завдань конкретної діяльності відповідно до політичних цілей і настанов зовнішньої політики держави чи іншого учасника міжнародних відносин, латентних структур, шляхів їх досягнення, в організації використання сил і засобів з метою ефективного вирішення поставлених завдань перед зовнішньополітичними, правоохоронними, оборонними структурами та структурами безпеки.

Управління зазначеною діяльністю передбачає: 1) підготовку на основі аналізу наявної інформації та документальних даних управлінських рішень, що визначають цілі та завдання операційної діяльності зовнішньополітичних відомств; 2) планування зовнішньополітичних заходів та інших акцій, спрямованих на вирішення поставлених завдань; 3) організаційну роботу з підготовки та використання сил і засобів з метою реалізації прийнятих рішень; 4) контроль за функціонуванням виконавчого механізму зовнішньополітичної системи, за виконанням прийнятих рішень; 5) координацію і взаємодію зовнішньополітичних органів, їх сил і засобів.

Поняття інформаційно-аналітичного і правового забезпечення як елементу в системі державного управління (зовнішній аспект управління) та елементу в системі господарської діяльності певної підприємницької структури (внутрішній аспект управління) варто розглядати через призму його основних елементів, що у сукупності досить повно виражають їх сутність і зміст відповідно до певного управлінського рівня. Перелічені вище положення адміністративного права та державного управління поширюються повністю і на таку сферу діяльності, як Інформаційно-аналітичне забезпечення, яка е важливим елементом системи державного та інших видів управління.

інформаційне забезпечення аналітичної роботи (внутрішній аспект) у юридично-довідковій (консалтинговій) сфері, правоохоронній діяльності та у сфері зовнішньої політики, безпеки й оборони - це комплекс спеціальних заходів, здійснюваних його суб'єктами, спрямованих на створення систем: 1) нормативно-правової інформації, покликаної сприяти поширенню правових знань серед населення України та наданню висококваліфікованих консультативних послуг під час розв'язання пересічними громадянами нагальних для них проблем; 2) оперативно-розшукової та оперативно-облікової інформації, покликаної сприяти оперативним і слідчим підрозділам органів МВС, Податкової адміністрації, Митниці, Прокуратури України під час вирішення прикладних завдань кримінального аналізу; 3) оперативної контррозвідувальної і розвідувальної, оперативно-розшукової та оперативно-облікової інформації, покликаної сприяти оперативним та організаційно-аналітичним підрозділам контррозвідки Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки МО, підрозділам внутрішньої безпеки та розвід-підрозділам прикордонних військ, аналітичним структурам РНБО України під час вирішення прикладних завдань забезпечення державної і національної безпеки, захисту інтересів на міжнародній арені; 4) поточної (тактичної) і стратегічної інформації про військову активність іноземних армій та оперативну обстановку на майбутніх театрах бойових дій, покликаної сприяти Генеральному штабу грамотно розбудовувати оборонну доктрину, Збройні сили України, оборонну інфраструктуру держави, здійснювати ефективні заходи для підтримання на високому рівні їх мобілізаційної готовності.

Серед перелічених заходів чільне місце займають також заходи нормотворчого, організаційного, інформаційного, технічного, математичного та Іншого характеру.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту
  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері