• o підготовки рекомендацій щодо поведінки осіб, які приймають рішення, під час процесу прийняття рішення та його реалізації.
Звідси виходить, що суб'єктами інформаційно-аналітичного забезпечення є:
• o юридичні довідково-консультативні контори, консалтингові бюро;
• o нотаріальні фірми;
• o спеціальні структури правоохоронних органів і спецслужб;
• o органи державного управління;
• o управлінські ланки суб'єктів господарювання. Інформаційно-аналітичні технології дають змогу:
– 1. Знизити навантаження на особу, яка приймає рішення, за рахунок здійснення первинної фільтрації потоку інформаційних даних.
– 2. Звільнити фахівця-аналітика від рутинної роботи з систематизації та реферування даних.
– 3. Підвищити системність сприйняття інформаційних даних про обстановку за рахунок введення процедур інтеграції інформації.
– 4. Забезпечити перетворення Інформаційних даних про обстановку до виду, більш зручного для сприйняття аналітиком.
– 5. Автоматизувати пошук аргументації на підтвердження чи заперечення висунутих аналітиком гіпотез.
– 6. Забезпечити автоматичну індикацію логічно суперечливих інформаційних даних (при наявності відповідних процедур їх формалізації).
– 7. Забезпечити автоматичну індикацію очікуваних подій за рахунок постановки завдань автоматизованим системам.
– 8. Підвищити ефективність інформаційно-аналітичної роботи за рахунок алгоритмізації та стандартизації аналітичних процедур.
– 9. Забезпечити більш високу психологічну стійкість експерта-аналітика щодо стресових впливів за рахунок застосування спеціальних методик.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки“ на сторінці 3. Приємного читання.
