Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

• 2. Можливість звернутися не до конкретної посадової особи, а безпосередньо до органу державної влади або окремого його підрозділу. При цьому при надходженні такого звертання на офіційну електронну адресу органу певної структури державної влади без участі громадянина, який надіслав запит, самостійно визначається чиновник, який відповідає за вирішення цієї категорії питань, і матеріали передаються йому на розгляд. Важливою особливістю цього явища є те, що в діалозі громадянин - орган державної влади громадянин звертається не до конкретного чиновника з його особистими особливостями поведінки, мінливим настроєм, складним чи не дуже складним характером тощо, а до абстрактної системи державної влади (представленої в мережі у вигляді її атрибутів), якій, як і будь-якому іншому налагодженому і стабільно працюючому механізму, не властива суб'єктивність, властива людям з їхніми слабкостями і недоліками.

• 3. Оперативність електронного документообігу і висока швидкість прийняття рішень з конкретних питань громадян - оперативність надходження звертань (запитів, заяв, відповідей, довідкової інформації тощо) від громадян в органи державної влади, висока швидкість обробки інформації, яка міститься в них, чіткою, установленою системою "електронного уряду" поділу повноважень керівників різного рівня, пряме надходження інформації керівникам того підрозділу органу, яким вона призначена, швидке прийняття рішень та інформування громадян про них.

• 4. Можливість спілкування з представником органу влади в режимі телеконференції.

• 5. Можливість в особливих і кризових умовах, що вимагають від влади негайних дій, підтримувати зв'язок і взаємодію громадян з певним органом державної влади в режимі реального часу. Виключення з процесу взаємодії громадян з органами державної влади суб'єктивних чинників, які перешкоджають установленню відносин громадян із представниками органу влади: часу доби, погодних умов, просторової (територіальної) віддаленості, режимних заходів тощо.

Громадянин може звернутися до будь-якого представника органів влади, не залишаючи власної квартири, і тут же одержати офіційну відповідь на свій запит, заяву, вимогу, скаргу тощо. При цьому у свідомості громадянина держава, діяльність якої заснована на використанні принципів "електронного уряду", перестає асоціюватися з об'єктами, які існують у реальному, фізичному світі, і цілком стає віртуальним суб'єктом діяльності в інформаційній сфері - віртуальній реальності, створюваній та сформованій інформаційним суспільством.

Завдяки впровадженню в діяльність органів державної влади принципів "електронного уряду" в системі державної влади та управління з'являються нові можливості для регулюючого і примусового впливу на систему соціальних, політичних, економічних та інших відносин суспільства, а в самій діяльності державної влади відбуваються якісні зміни, які коротко можна сформулювати так.

• 1. Висока швидкість передачі по каналах відкритих телекомунікаційних мереж інформації, необхідної для прийняття рішень державного рівня, з регіонів у центр і назад, виключення впливу фактора територіальної віддаленості регіону щодо загальнодержавного центру на швидкість прийняття центром рішень із приводу процесів, що відбуваються в цьому регіоні і мають для нього життєво важливе значення. Це на кілька порядків збільшує оперативність реагування органів влади на всіх рівнях на будь-які зміни, що відбуваються в суспільстві.

• 2. Виключення територіальних бар'єрів і негативного впливу географічних відстаней на інтенсивність спілкування внаслідок появи засобів оперативного зв'язку та обміну інформацією (ЗОЗТОІ) сприяє більш тісній та інтенсивній взаємодії центральних підрозділів та органів влади (центрального рівня) з їх представництвами на місцях, підвищенню активності територіальних органів влади, їх компетенції, впливає на всю систему органів державної влади в цілому.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління
  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері