Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

Основи сучасної політології

Таким чином, якщо диктаторство - це влада сваволі й беззаконня, то авторитаризм є владою примусу і суворого закону, яка опирається на органи суспільного представництва. Авторитаризм є твердою, непохитною, а іноді й жорстокою владою. З одного боку, він зміцнює демократизм фактичною політичною силою та примусом до виконання законів, бо не може бути демократії без законності та дисципліни. З іншого боку, він обмежує творчість і ініціативу. Авторитаризм, як і тоталітаризм, не мають ресурсів для довготривалого розвитку, вони самі створюють передумови свого власного самознищення. Водночас потрібна політична воля лідерів і достатній рівень політичної культури населення, щоб відкинути їх.

Подолати вади тоталітаризму і авторитаризму можна встановленням демократичного режиму. Ідея демократизму (народовладдя) зародилася в античному полісі як припущення про принципову можливість народоправства, причетність кожного громадянина до управління суспільними справами. Сьогодні це поняття вживається у широкому розумінні та різноманітному тлумаченні: як назва партій, як синонім справедливості державного устрою, як характеристика політичних рішень, як спосіб управління, прийняття законів і таке інше.

Демократичний режим - це система влади в суспільстві, що створюється за участю всіх (або переважної більшості) членів суспільства, є йому підконтрольною, діє в межах чинного законодавства з метою максимального забезпечення вільного самовияву прав і свобод громадян. Тобто, це такий тип державної влади, коли сама влада є похідною від більшості суспільства, підпорядкована праву і суспільству, а функціональне її призначення - гарантії і розвиток прав і свобод громадян, залучення їх до вирішення загальносуспільних проблем і реалізації їх інтересів.

Влучно нерозривний зв'язок внутрішньої влади і народу охарактеризував німецький мислитель В. Шеллінг, який ще у XIX столітті вказував, що ніяка влада - ані божественна, ані людська - не здатна перетворити народ у такий, якщо він не народився народом (демосом).

Сутність сучасного демократичного режиму полягає у створенні владою таких умов, за яких реалізується право всіх громадян формувати, контролювати і змінювати державну владу у відповідності до Основного Закону (Конституції). Тому в сучасних конституціях цивілізованих країн реальним джерелом влади та її сувереном проголошується народ як суб'єкт визначення змісту і характеру владних функцій, а влада відіграє обслуговуючу роль. За часів англійського короля Якоба І депутати парламенту твердо вказали монарху що не ми - "Ваш народ", а "Ви—наш король". Демократія передбачає не тільки право участі в формуванні влади, а й право неучасті в цьому процесі.

Зважаючи на важливість проблеми демократії, у нашому підручнику вона всебічно розглядається окремою темою.

Таким чином, політичний режим впливає вирішальним чином на політичні процеси та інститути, на формування політичної культури громадян. Він має бути у центрі аналітичного підходу до визначення здатності держави проводити певний політичний курс.

ВИСНОВКИ

• 1. Держава була і залишається базовим соціально-політичним інститутом політичної системи суспільства. В реальному політичному житті держави реалізують свої функції та призначення через різні форми державного управління та пануючий політичний режим.

• 2. Форми державного управління показують, як практично реалізується державна влада стосовно групи можновладців, які її здійснюють. У сучасному світі продовжують існувати монархії, хоча переважаючою тенденцією є республіканська форма державного управління. Інститут президентства у різних модифікаціях залишається потужним способом здійснення "сильної" влади.

• 3. Політичний режим показує, якими способами здійснюється влада, чи зважають політичні керманичі на природні права і свободи громадян. Ці способи можуть бути м'якими і нагадувати, за висловом К. Маркса, диригування оркестром, а можуть бути насильницькими, жорстокими.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

• 1. У чому різниця між додержавним та державним станами суспільного життя згідно концепції суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка?

• 2. Назвіть атрибути держави та вкажіть окремо на її неосновні ознаки.

• 3. Що таке форма державного управління і які сучасні норми існують?

• 4. З'ясуйте відмінність між різними способами здійснення влади при республіканській формі правління.

• 5. Як змінюються функції держави в умовах глобалізації?

• 6. Яку структуру має поняття "м'яка сила держави"?

• 7. Як можуть складатись відносини „політична влада — народ"?

• 8. Що таке політичний режим здійснення влади?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

  • Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Методологічні засади, категорії та принципи політології

  • Основні парадигми політичного мислення

  • Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

  • Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

  • Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

  • Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

  • Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

  • Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

  • Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

  • Політична влада - вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

  • Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

  • Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

  • Типи, види політики та специфіка їх змісту

  • Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

  • Політична ідеологія та політична психологія

  • Основні ідейно-політичні течії сучасності

  • Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

  • Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

  • Типи сучасних політичних систем

  • Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр.

  • Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою
  • Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

  • Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

  • Типологія політичних партій. Типи партійних систем

  • Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

  • Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава.

  • Загрози реальній демократії та її захист

  • Громадянське суспільство як царина демократії

  • Громадянське суспільство і правова держава

  • Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

  • Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

  • Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

  • Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

  • Політичний зміст сучасних форм соціального насильства: воєнно-політичні конфлікти, внутрішній та міжнародний тероризм

  • Мир як соціально-політичний стан суспільства

  • Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі

  • Структура, види, типи, форми прояву політичної культури

  • Політична культура керівника - системна громадянська якість

  • Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку

  • Геополітика як галузь сучасного політичного знання

  • Основні школи і напрямки геополітики

  • Поняття нового світового порядку та місце воєнно-блокової політики в ньому

  • ВИСНОВКИ