Таким чином, якщо диктаторство - це влада сваволі й беззаконня, то авторитаризм є владою примусу і суворого закону, яка опирається на органи суспільного представництва. Авторитаризм є твердою, непохитною, а іноді й жорстокою владою. З одного боку, він зміцнює демократизм фактичною політичною силою та примусом до виконання законів, бо не може бути демократії без законності та дисципліни. З іншого боку, він обмежує творчість і ініціативу. Авторитаризм, як і тоталітаризм, не мають ресурсів для довготривалого розвитку, вони самі створюють передумови свого власного самознищення. Водночас потрібна політична воля лідерів і достатній рівень політичної культури населення, щоб відкинути їх.
Подолати вади тоталітаризму і авторитаризму можна встановленням демократичного режиму. Ідея демократизму (народовладдя) зародилася в античному полісі як припущення про принципову можливість народоправства, причетність кожного громадянина до управління суспільними справами. Сьогодні це поняття вживається у широкому розумінні та різноманітному тлумаченні: як назва партій, як синонім справедливості державного устрою, як характеристика політичних рішень, як спосіб управління, прийняття законів і таке інше.
Демократичний режим - це система влади в суспільстві, що створюється за участю всіх (або переважної більшості) членів суспільства, є йому підконтрольною, діє в межах чинного законодавства з метою максимального забезпечення вільного самовияву прав і свобод громадян. Тобто, це такий тип державної влади, коли сама влада є похідною від більшості суспільства, підпорядкована праву і суспільству, а функціональне її призначення - гарантії і розвиток прав і свобод громадян, залучення їх до вирішення загальносуспільних проблем і реалізації їх інтересів.
Влучно нерозривний зв'язок внутрішньої влади і народу охарактеризував німецький мислитель В. Шеллінг, який ще у XIX столітті вказував, що ніяка влада - ані божественна, ані людська - не здатна перетворити народ у такий, якщо він не народився народом (демосом).
Сутність сучасного демократичного режиму полягає у створенні владою таких умов, за яких реалізується право всіх громадян формувати, контролювати і змінювати державну владу у відповідності до Основного Закону (Конституції). Тому в сучасних конституціях цивілізованих країн реальним джерелом влади та її сувереном проголошується народ як суб'єкт визначення змісту і характеру владних функцій, а влада відіграє обслуговуючу роль. За часів англійського короля Якоба І депутати парламенту твердо вказали монарху що не ми - "Ваш народ", а "Ви—наш король". Демократія передбачає не тільки право участі в формуванні влади, а й право неучасті в цьому процесі.
Зважаючи на важливість проблеми демократії, у нашому підручнику вона всебічно розглядається окремою темою.
Таким чином, політичний режим впливає вирішальним чином на політичні процеси та інститути, на формування політичної культури громадян. Він має бути у центрі аналітичного підходу до визначення здатності держави проводити певний політичний курс.
ВИСНОВКИ
• 1. Держава була і залишається базовим соціально-політичним інститутом політичної системи суспільства. В реальному політичному житті держави реалізують свої функції та призначення через різні форми державного управління та пануючий політичний режим.
• 2. Форми державного управління показують, як практично реалізується державна влада стосовно групи можновладців, які її здійснюють. У сучасному світі продовжують існувати монархії, хоча переважаючою тенденцією є республіканська форма державного управління. Інститут президентства у різних модифікаціях залишається потужним способом здійснення "сильної" влади.
• 3. Політичний режим показує, якими способами здійснюється влада, чи зважають політичні керманичі на природні права і свободи громадян. Ці способи можуть бути м'якими і нагадувати, за висловом К. Маркса, диригування оркестром, а можуть бути насильницькими, жорстокими.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
• 1. У чому різниця між додержавним та державним станами суспільного життя згідно концепції суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка?
• 2. Назвіть атрибути держави та вкажіть окремо на її неосновні ознаки.
• 3. Що таке форма державного управління і які сучасні норми існують?
• 4. З'ясуйте відмінність між різними способами здійснення влади при республіканській формі правління.
• 5. Як змінюються функції держави в умовах глобалізації?
• 6. Яку структуру має поняття "м'яка сила держави"?
• 7. Як можуть складатись відносини „політична влада — народ"?
• 8. Що таке політичний режим здійснення влади?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою“ на сторінці 4. Приємного читання.
