• створення сприятливих умов на зовнішньополітичній арені для вирішення внутрішньополітичних завдань.
• координація спільних зусиль у справі протистояння новим загрозам з боку терористичних організацій.
За часом виконання усі функції держави можна розділити на тимчасові та постійні. Якщо тимчасові функції здійснюються лише на певному етапі існування держави (наприклад, під час війни, у надзвичайних ситуаціях), то постійні функції реалізовуються протягом усього терміну існування держави.
Функції держави, їх конкретний зміст та наповнення змінюється залежно від характеру історичної епохи. Через функції реалізується основне соціальне призначення держави.
В умовах глобалізації, коли зростає інтернаціоналізація всіх аспектів життя, деякі функції, наприклад, в галузі економічного регулювання, проведення культурної, інформаційної політики держави значно обмежуються. У зв'язку з цим, ми не можемо погодитись з авторитетними висловлюваннями, що "загальною тенденцією є зростання ролі держави у вирішенні проблем суспільного розвитку". Скоріш за все, зростає роль міждержавних організацій, самодіяльних об'єднань, громадянського суспільства тощо.
Крім того, існують відмінності ще і у тлумаченні функцій держави у різних політичних доктринах:
• 1) Марксистська парадигма політичного мислення акцентує увагу на насильницьких, класових функціях держави;
• 2) Представники класичного лібералізму {І. Бейтам, Б. Констан та ін.) вважають, що держава виконує виключно функції правового регулювання відносин між автономними, вільними громадянами і не повинна втручатися у економічну та соціальну сферу;
• 3) Теоретики соціального лібералізму (Д. Кейнс та ін.) вказують, шо держава повинна більш активно втручатися в економічне життя, виконувати регулятивну, фіскальну, соціальну функції (виконання соціальних програм);
• 4) У концепціях "плюралістичної демократії" (Г. Ласкі, М. Дюверже та ін.) на перший план виводять владні функції держави, яка має виконувати роль координатора і арбітра між конкуруючими політичними силами, забезпечувати правові умови для вільної політичної конкуренції;
• 5) Неоконсервативні течії (тетчеризм, рейганізм) виступають за посилення політико-владних функцій держави і виступають проти здійснення економічної та соціальної функцій, які, на їх думку, породжують утриманську психологію та бюрократизацію всередині суспільства. Основними функціями мають бути створення гарантій для внутрішньої та зовнішньої безпеки, підтримка політичної та духовної єдності нації, формування національно-державницької свідомості.
Відмінності у обсязі функцій держав дозволяють кваліфікувати політологам США типи держав як:
• "пустотіла" держава, функції якої виконують інші соціально-політичні інституті та органи, такими є, зокрема, проголошені "республіка Ічкерія" (Чечня);
• тоталітарна держава, у якій всі суспільні функції сконцентровані у державі, а громадянське суспільство відсутнє в смислі виконання вищевказаних функцій;
• соціал-демократичні держава, у якій обсяг регуляторних функцій обмежено, а ті здійснюються під гаслом соціальної справедливості.
Наше відношення до такої класифікації держав суперечливе. З однієї сторони, правильно підмічено мінливу роль функцій держав у сучасному світі, а з іншого боку—сутність держав не має залежати від обставин соціально-політичного характеру, які на даний час звужують або розширюють функції держави.
Останнім часом активно дискутується роль держави у глобалізованому суспільстві. Нову трактовку ролі держави пропонує А. Турен, висловлюючи думку про кризу класичного уявлення про державу. "Сьогодні, - пише автор, - держава стала "активною владою", якій випало управляти не лише економічною діяльністю, але й багатьма сторонами суспільного життя. Із юриста вона стала економістом, зберігаючи свої воєнні і дипломатичні атрибути. Ця еволюція має ту перевагу, що роль держави не зводиться, як колись, до політичних і юридичних функцій і тому вона не є більше лише репресивним органом. Але паралельно, і це головний пункт, дистанція між державою і суспільством не перестає збільшуватися".
Таким чином, держава є найважливіший базовий інститут політичної системи суспільства, її владно-насильницький характер закономірно випливає з її походження та соціального призначення в умовах соціально неоднорідного суспільства. Акумулюючи в своїх руках владні повноваження, держава соціально-політично інтегрує все суспільство. В умовах глобалізації державам все складніше контролювати та спрямовувати інтернаціональні економічні, культурні, інформаційні зв'язки. Влада національної держави піддається ерозії при їх включенні у наднаціональні об'єднання типу ЄС і можна констатувати певну передачу частини державного суверенітету.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА“ на сторінці 4. Приємного читання.
