4. Система законодавства та здійснення правосуддя являється важливою ознакою та специфічною стороною життя держави. Основний порядок організації соціально-економічного та політичного, духовного життя держави, закріплено в основному законі держав - конституції. Більшість держав у сучасному світі мають записані конституції (за виключенням, наприклад, Великої Британії, Ірану, Саудівської Аравії, Бутану, Оману).
В нашій країні Конституція була прийнята 28 червня 1996 року, а змінило неї внесені Верховною Радою у грудні 2004 році і, як не безпідставно вважають аналітики, не виважені та поспіхом.
Деякі політичні мислителі Африки (Муаммар Каддафі), та мусульманські вчені вважають, що конституцією мають бути вічні релігійні настанови , або віковічні традиції, а не мінливі людські політично-правові ідеї та конституційні проекти.
5. Монополія на легальне застосування сили, зокрема збройної. У державі створені спеціалізовані органи примусу призначені для використання сили, як-то: армія, поліція, прокуратура, установи відбуття покарання, які застосовуються у конкретних ситуаціях, передбачених законом.
Зазвичай законами держави встановлені чіткі умови застосування сили —надзвичайний стан, стан війни, масові заворушення, брутальні порушення громадського спокою тощо. Діапазон здійснення державного примусу шляхом застосування сили простягається від обмеження свободи до фізичної ліквідації людини (смертна кара за вироком суду та приведення його у дію державними органами). Останнім часом смертна кара у багатьох демократичних державах відмінена або не визнається як право держави. Страта колишнього диктатора Іраку Саддама Хусейна ще раз нагадала цивілізованому людству щодо неоднозначності проблеми міждержавного втручання у права людини, серед яких основоположним є право на життя.
• 6. Наявність органів публічної політичної влади, системи органів і установ, які здійснюють функції державного управління, регулювання, контролю. Апарат влади держави, як правило, складається з представницьких органів — парламенту, Зборів, органів місцевого самоуправління та самоврядування, виконавчих органів—президента чи прем'єр—міністра, уряду, органів місцевого (регіонального) врядування, органів державного контролю.
• 7. Органи для стягнення податків або фіскальні органи є важливим економічним атрибутом держави, бо на податки утримується апарат влади, проводяться загальнодержавні програми соціальної підтримки громадян, роботи державного масштабу. У межах марксистської парадигми політичного мислення вважалось, що стягнення податків — примусових платежів з фізичних та юридичних осіб, встановлених державою—є специфічною ознакою і важливою функцією країни, щоб ще раз підкреслити її насильницький характер. У деяких сучасних роботах ця функція не вказана. На наш погляд, це не є вдалою соціально-політичною характеристикою держави, тим більше, що лікарі, вчителі, державні службовці утримуються за рахунок податків.
Під функціями держави розуміють основні напрямки її діяльності, які розкривають її соціальну сутність і призначення. Вони випливають також із вищерозглянутих державних атрибутів.
Функції можна поділити за напрямками політики — внутрішні та зовнішні а також функції національної держави у справах світової спільноти. Функції держави також можуть бути постійними та тимчасовими.
Внутрішніми функціями держави є:
• політична функція складається з забезпечення функціонування публічної влади тієї соціальної сили, яка є пануючою у суспільстві, встановлення політичної координації з іншими державами особливо у рамках міждержавних об'єднань;
• економічна (господарська) функція означає, що держава є організатор та координатор матеріального виробництва і розподілу благ, а також вищий регулятор економічних відносин всередині всього суспільства;
• соціальна функція складається із здатності держави як організатора соціального забезпечення малозабезпечених громадян та виконання соціальних програм;
підтримка законності та правопорядку, бо тільки держава дійсно гарантує стабільний порядок у суспільстві та захищає суспільний лад від дестабілізації шляхом видання законів, нормативних актів та стеженням за їх виконанням;
• культурно-виховна та наукова функції забезпечують певну ступінь свободи своїм громадянам у царині духовності, науки та водночас демонструє здатність узгодження багатоманітних інтелектуальних проявів;
• є функція узгодження інтересів різних соціальних груп та індивідів, бо держава виступає інституціональною інтегральною формою вирішення, приглушення, розв'язання соціальних конфліктів;
• інноваційна функція поля гає у використанні інтелектуальних досягнень, запровадженні новітніх соціально-економічних технологій у порівнянні з іншими державами. В галузі зовнішньої політики найважливішими завданнями держави є:
• захист національних інтересів на міжнародній арені;
• розвиток міжнародного співробітництва;
• організація оборони країни для організації відбиття агресивного нападу індивідуально або колективно разом з іншими державами у складі коаліції;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА“ на сторінці 3. Приємного читання.
